Визначення наявності спору про право є одним із ключових питань, що вирішуються в підготовчому засіданні, яке проводиться господарським судом у межах справи про банкрутство. Водночас законодавче регулювання цього питання залишається неповним і породжує численні проблеми при правозастосуванні, пов’язані з критеріями визначення спору про право, процесуальними наслідками його встановлення та допустимістю використання судом інструментів, властивих позовному провадженню та ін.

Метою дослідження є виявлення та аналіз проблемних аспектів, що виникають під час установлення судом у підготовчому засіданні у справі про банкрутство наявності спору про право. Особлива увага приділена питанню допустимості застосування процесуальних заходів, характерних для позовного провадження. Крім того, досліджується правове регулювання відповідної процедури в зарубіжному законодавстві з метою вироблення пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства про банкрутство.

Автори встановили, що ефективність правового регулювання застосування спору про право на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство безпосередньо пов’язана з процесуальними інструментами, які може застосувати суд, а також засобів доказування, які доступні учасниками справи про банкрутство. Застосування в підготовчому засіданні окремих інститутів доказування, які притаманні позовному провадженню, є необхідним для оцінки доводів сторін щодо наявності чи відсутності спору про право.

Визначено, що правові підходи, які сформовані в зарубіжній правовій доктрині та судовій практиці щодо розгляду заяви кредитора про ліквідацію боржника (winding-up by the Court), можуть слугувати моделлю для вдосконалення національного законодавства. Так, заява кредитора про застосування процедури ліквідації може бути відхилена судом, якщо боржник стверджує, що заявлена заборгованість є спірною, і такий спір ґрунтується на суттєвих (обґрунтованих) підставах (bona fide dispute on substantial grounds). Проте для боржника недостатньо лише стверджувати, що заборгованість є спірною: мають бути чітко викладені підстави такого спору, що ґрунтуються на відповідних фактах і доказах та які свідчать про їх обґрунтованість. У виняткових випадках суд може вирішити спір по суті й під час розгляду заяви ініціюючого кредитора, зокрема, якщо спір є достатньо простим, а до суду подано докази, які необхідні для його вирішення.

З метою вдосконалення процедури розгляду заяви про відкриття справи про банкрутство пропонується внести зміни до вітчизняного законодавства про банкрутство, спрямовані на врегулювання порядку застосування судом процесуальних інструментів у підготовчому засіданні та запобігання зловживанню сторонами своїми правами на стадії відкриття провадження. Зокрема, надати суду право з власної ініціативи або за клопотанням сторін витребувати докази від учасників справи про банкрутство і третіх осіб щодо правовідносин між боржником та ініціюючим кредитором. З метою запобігання зловживанню боржником своїми правами пропонується зобов’язати орган управління боржника надавати в письмовому вигляді заяву, яка має відповідати вимогами ст. 88 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), якщо боржник заперечує існування правовідносин з ініціюючим кредитором.

Bibliography

Authored books

1. Bork R, Veder M, Schuijling B, Definition of Insolvency. Proposals for Harmonisation in the European Union (Intersentia Ltd 2024).

2. Goode R, Principles of Corporate Insolvency Law (3rd ed, Sweet & Maxwell 2005).

3. Baliuk M, Luspenyk D, Praktyka zastosuvannia tsyvilnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy (tsyvilnyi protses u pytanniakh i vidpovidiakh). Komentari, rekomendatsii, propozytsii (Kharkiv yurydychnyi 2008) (in Ukrainian).

4. Zhukov S, Bankrutstvo: pochatok. Tom. I. Vidkryttia provadzhennia u spravi pro bankrutstvo yurydychnykh osib ta protsedura rozporiadzhennia mainom: nauk.-prakt. posib (Alerta 2024) (in Ukrainian).

Edited books

5. French D, Sime S (eds), Applications to Wind up Companies (3rd ed, Oxford University Press 2015).

Journal articles

6. Dubovskyi P, ‘Deiaki aspekty unormuvannia vidkryttia provadzhennia u spravi pro bankrutstvo za zakonodavstvom Ukrainy, Chekhii ta Frantsii’ [2025] 2 Yurydychnyi elektronnyi naukovyi zhurnal 228 (in Ukrainian).

7. Dubovskyi P, ‘Pidstavy vidkryttia provadzhennia u spravi pro bankrutstvo yurydychnoi osoby’ [2024] 7 Yurydychnyi elektronnyi naukovyi zhurnal 192–196 (in Ukrainian).

8. Hudima T, Dzhabrailov R, ‘Spir pro pravo yak zapobizhnyk vidkryttia provadzhennia u spravakh pro bankrutstvo: porivnialno-pravovyi aspekt’ [2025] 1(3) Analitychno-porivnialne pravoznavstvo 391 (in Ukrainian).

9. Poliakov R, ‘Pidhotovche zasidannia u spravi pro bankrutstvo (neplatospromozhnist)’ [2023] 97 Aktualni problemy derzhavy i prava 141–144 https://doi.org/10.32782/apdp.v97.2023.18 (in Ukrainian).

10. Radzyviliuk V, ‘Henezys zahalnykh materialno-pravovykh pidstav vynyknennia pravovidnosyn bankrutstva’ [2025] 2 Yurydychnyi elektronnyi naukovyi zhurnal 550–551 (in Ukrainian). Conference papers

11. Kurylo M, ‘Osoblyvosti protsesualnoi katehorii “spir pro pravo”’, Materialy naukovopraktychnoi konferentsii vykladachiv, aspirantiv ta studentiv Sumskoho NAU (20–24 kvitnia 2015 r.). V 3 t /T. I. (Sumy 2015) 333 (in Ukrainian).

12. Malinevskyi O, ‘Zlovzhyvannia pravom na porushennia provadzhennia u spravi pro bankrutstvo ta zakhody protydii’, Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia “Aktualni problemy protsedur bankrutstva v Ukraini ta mizhnarodnyi dosvid vrehuliuvannia neplatospromozhnosti” (18 zhovtnia 2019) (A V’iazovchenko, R Khanyk-Pospolitak (red), 2019) 78–83 (in Ukrainian).