У статті з’ясовано сутність конституційної ідентичності, її зв’язок з національною ідентичністю та особливості їх реалізації в умовах перманентної загрози державності України. Акцентовано увагу на тому, що в широкому контексті конституційна ідентичність являє собою систему певних цінностей, принципів, інститутів і традицій, що втілюються на нормативному та правозастосовному (судовому) рівнях, у юридичних звичаях та практиці реалізації конституції. Базовим елементом конституційної ідентичності є цінності – значущі для кожного народу (нації) цілі та засоби їх досягнення. Конституційна ідентичність формується як з національних, так і універсальних цінностей.

На думку автора, національна ідентичність, як ідентичність спільноти, що є джерелом установчої влади, становить фундамент конституційної ідентичності. Установча влада реалізується в конституції, тож елементи національної ідентичності (такі як мова, культура, релігія, традиції тощо) стають складовими ідентичності конституційної. Саме національна ідентичність є ідентичністю спільнот, а конституційна ідентичність є відображенням цієї ідентичності в конституції. Вона уособлює найбільш значущі, незмінні положення, які виражають “дух” конституції. Тому заборона до певних видів конституційних змін призначена зберегти раніше існуючу ідентичність нації і перешкодити видаленню тих її атрибутів, без яких вона б перестала бути несхожою на інші нації.

Автор статті особливу увагу приділяє питанню реалізації конституційної та національної ідентичності в умовах постійної загрози суверенітету Української держави. Сучасна Україна перебуває на складному шляху формування своєї конституційної ідентичності, яка з історичних причин не була сформована. Ті її окремі елементи, які з’явилися в роки незалежності, так і не стали цілісною філософсько-ідеологічною доктриною, яка б дала змогу Українській державі стати рівноправним суб’єктом міжнародного права, а Українському народу (нації) реалізувати своє невід’ємне право на самовизначення. Конституційна ідентичність та національна ідентичність мають стати базовими елементами політико-правової ідеології сучасної національної конституційної держави Україна.

Майбутнє української політичної нації безпосередньо пов’язане з європейською ідентичністю та цінностями конституціоналізму, серед яких визначальну роль відіграють: особиста свобода та гідність, народний суверенітет та права меншості, політичний плюралізм, незалежність судової влади та легітимність публічної влади загалом. Наміри України інтегрува тися в єдиний європейський правовий простір набули відображення в Конституції України. Ця мета безпосередньо випливає з правової традиції та сучасної державотворчої практики. Водночас формування сучасної політичної нації в Україні не можливе без формування сильної національної конституційної держави, яка матиме рівні права з усіма іншими державами – членами Європейського Союзу. У цьому контексті суттєво зростає роль Конституційного Суду України як охоронця “вічних” положень Конституції України та гаранта суверенітету держави, який не може бути обмежений жодним органом влади ні на національному, ні на наднаціональному рівні.

Bibliography

Authored books

1. Hübner Kurt, Das Nationale: Verdrängtes, Unvermeidliches, Erstrebenswertes (Stiria 1991).

2. Starosolskyi V, Teoriia natsii (Vyshcha shkola 1998) (in Ukrainian).

Edited and translated books

3. Mathieu B, ‘Constitutional Identity’, Anikó Raisz (ed), International Law from a Central European Perspective (Central European Academic Publishing 2022) 21–39.

4. Rosenfeld M, ‘Constitutional Identity’, Michel Rosenfeld, András Sajó (eds), The Oxford Handbook of Comparative Constitutional Law (Oxford University Press 2012) 756–776.

5. Sapir G, Barak-Erez D, Barak A (eds), Israeli Constitutional Law in the Making (Bloomsbury Publishing 2013).

6. Hazoni Yoram, Chesnoty natsionalizmu (per z anhl, Nash format 2025) (in Ukrainian).

Journal articles

7. Krzysztofik Е, ‘The principle of respect for the member states’ national identity with regard to the rights and obligations of migrant citizens of the European Union’ [2018] 57(79) Zbornik radova Pravnog fakulteta 157–170. 8. Oomen B, ‘Strengthening Constitutional Identity Where There Is None: The Case of the Netherlands’ [2016] 2 Revue interdisciplinaire d’études juridiques 235–263.

9. Boryslavska O, ‘Derzhavna mova i konstytutsiina identychnist Ukrainy: pryroda vzaiemozv’iazkiv’ [2023] 4 Ukrainskyi chasopys konstytutsiinoho prava 3–15 (in Ukrainian).

10. Kolisnyk V, Berchenko H, Slinko T, ‘Konstytutsiina identychnist yak vtilennia ustanovchoi vlady’ [2022] 29(3) Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy 69–88 (in Ukrainian).

11. Savchyn M, ‘Konstytutsiini innovatsii ta virnist konstytutsii’ [2016] 7–8 Viche 44–47 (in Ukrainian).

12. Slinko T, Tkachenko Ye, ‘Harantuvannia konstytutsiinoi natsionalnoi identychnosti orhanamy konstytutsiinoho kontroliu] [2023] 7 Pravo Ukrainy 70–84 (in Ukrainian).

Theses

13. Nykorak O, ‘Konstytutsiina identychnist yak katehoriia konstytutsiinoho prava’ (dys doktora filosofii 2023) (in Ukrainian).

Conference papers

14. Zhyvotovska I, ‘Izrailskyi konstytutsionalizm: ohliadovyi analiz’, Pravove zhyttia suchasnoi Ukrainy: u 3 t. T. 1: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Odesa, 15 trav. 2020 r.) (M Arakelian vidp red, Helvetyka 2020) 313–316 (in Ukrainian).

Websites

15. The global democracy index: how did countries perform in 2024? (accessed 27.02.2025).

16. Zeidan Adam, Basic Law: Israeli Government (Encyclopedia Britannica, 25 Jul. 2023) (accessed 27.02.2025).

17. Demokratiia v umovakh viiny: dosvid Izrailiu dlia Ukrainy (Analitychnyi tsentr “Observatoriia demokratii”) (accessed 27.02.2025) (in Ukrainian).