Притягненню до кримінальної відповідальності за господарський колабораціонізм громадян України (ч. 4 ст. 1111 Кримінального кодексу України, далі – КК України) протистоїть реалізація ними права на працю, яке є одним із фундаментальних прав людини та гарантується як на рівні міжнародних документів, так і в національному праві. В умовах окупації гарантування права на працю громадянам України своєю державою не припиняється. У цьому аспекті важливо знайти баланс між реалізацією цього права громадянами України, його гарантуванням Україною та притягненням до кримінальної відповідальності за господарський колабораціонізм (“колабораційний баланс”). Для розуміння такого балансу важливо мати на увазі, що на окупованих територіях право на працю хоча й безпосередньо не забезпечується, однак захищає цивільних осіб у аспекті реалізації цього права на окупованих територіях.

Мета статті полягає в тому, щоб визначити баланс між притягненням громадян України до кримінальної відповідальності за господарський колабораціонізм (ч. 4 ст. 1111 КК України) та можливістю реалізувати громадянами України на тимчасово окупованих територіях гарантоване державою право на працю.

У результаті опрацювання 120 ухвалених судами вироків за ч. 4 ст. 1111 КК України виявлено види господарської діяльності, за провадження яких громадяни України визнавалися винуватими та засуджувалися за господарський колабораціонізм. Окремі з таких видів діяльності охоплюються поняттям цивільної оборони в розумінні міжнародного гуманітарного права (наприклад, організація надання різноманітних комунальних послуг). Саме по собі надання таких послуг спрямоване на життєзабезпечення населення окупованої території за відсутності інших показників, які вказують на наявність колабораційної діяльності, не становить складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 1111 КК України. У разі здійснення громадянином України в умовах окупації господарської діяльності, спрямованої на виживання, яка полягає, зокрема, у наданні певних послуг, за відсутності інших ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 1111 КК України, вказує на відсутність ознак складу господарського колабораціонізму.

 Вирішення проблеми “колабораційного балансу” в кожному конкретному випадку потребує збору доказів, які вказують на протиправну чи правомірну поведінку громадянина України під час здійснення господарської діяльності на окупованій території з тим, щоб уникнути масового засудження за ч. 4 ст. 1111 КК України. Про протиправну поведінку громадянина України може свідчити, зокрема, його ініціативність у зайнятті керівної посади на підприємстві, в установі, організації, які здійснюють свою діяльність на окупованій території, особливість діяльності, яка вказує на пропаганду чи поширення матеріалів з пропагандою серед місцевого населення на окупованій території, виконання контрактів у взаємодії з оборонними, правоохоронними органами, органами безпеки російської федерації, а також іншими державними підприємствами, установами, організаціями, зокрема, через російську систему у сфері публічних закупівель.

Bibliography

Authored books

1. Edelstein D, Occupational hazards: success and failure in military occupation (Cornell University Press, 2008).

2. Pysmenskyi Ye, Kolaboratsionizm yak suspilno-politychne yavyshche v suchasnii Ukraini (kryminalno-pravovi aspekty): nauk. narys (Rumiantseva H. V. 2020) (in Ukrainian).

 3. Pysmenskyi Ye, Kryminalno-pravovi problemy protydii kolaboratsiinii diialnosti (Alerta 2024) (in Ukrainian).4. Shaikan V, Kolaboratsionizm na terytorii reikhskomisariatu “Ukraina” ta viiskovoi zony v period Druhoi svitovoi viiny’ (Mineral 2005) (in Ukrainian).

Edited books

 5. Hechter M, Vidal-Aparicio О, ‘Dynamics of military occupation’, C J Coyne, R L Mathers (ed), The handbook on the political economy of war (Edward Elgar 2011) 432–453.

6. Verbenskyi M (red), Kryminalna sytuatsiia v Ukraini v umovakh viiny: osnovni tendentsii. 2023 rik (TVORY 2024) (in Ukrainian).

7. Rubashchenko M (red), Kolaboratsionizm na tymchasovo okupovanykh terytoriiakh: problemy pravovoi otsinky, harantuvannia prav i svobod liudyny ta reintehratsii terytorii (Pravo 2024) (in Ukrainian).

Journal articles

8. Lammers С, ‘Occupation Regimes Alike and Unlike’ [2003] 24(9) Organization Studies 1177–1202.

9. Dolhoruchenko K, ‘Kolaboratsionizm yak fenomen viiny ta naukove poniattia v mezhakh istoryko-pravovykh doslidzhen’ [2022] 56 Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Yurysprudentsiia 16–19 (in Ukrainian).

10. Zubchenko O, ‘Sotsialno-prostorovyi vymir ekonomichnoho kolaboratsionizmu (na prykladi Zaporizkoi oblasti)’ [2023] 55 Habitus 21–27 (in Ukrainian).

11. Turchyn R, ‘Kolaboratsionizm v umovakh voiennoho stanu v Ukraini: okremi problemy ta shliakhy yikh podolannia’ [2025] 1 Analitychno-porivnialne pravoznavstvo 71–75 (in Ukrainian).

Theses

12. Marcum A, ‘To Dictate the Peace: Power, Strategy, and Success in Military Occupations’ (Doctor of Philosophy Dissertation, 2015).