Стаття присвячена дослідженню адміністративно-правових механізмів забезпечення суспільної безпеки в країнах Європейського Союзу як важливої складової системи національної безпеки. Розглянуто еволюцію правової системи європейської безпеки, що формувалась як відповідь на історичні травми, геополітичні зміни та пошук стабільності у складному міжнародному середовищі.

Відзначено, що сучасна архітектура європейської безпеки є неуніфікованою, багаторівневою системою, що поєднує нормативні, інституційні та процедурні елементи. Ця система не є централізованою в межах однієї організації, а функціонує як мережа взаємозв’язаних організацій, механізмів і принципів на основі спільної ціннісної орієнтації.

Систематизовано загрози і небезпеки для країн ЄС, які поділяються на зовнішні (міграційна криза, терористичні атаки, військові загрози) та внутрішні (зростання рівня етнічної ворожнечі, економічна криза, незадоволення політикою). Це дає змогу більш структуровано підходити до розробки механізмів протидії цим загрозам.

У статті запропоновано адміністративну конструкцію підвищення рівня суспільної безпеки, яка охоплює: конструктивну діяльність органів виконавчої влади, наукові розробки щодо алгоритмів забезпечення рівня суспільної безпеки, рівні протидії загрозам і небезпекам, рівні забезпечення безпеки суспільних відносин ЄС та кібернетичну безпеку. Всі ці елементи взаємозв’язані та залежать від конкретних суспільних відносин і стану внутрішнього середовища країн ЄС.

Запропоновано алгоритм розроблення механізму забезпечення суспільної безпеки, який складається з трьох рівнів: науково-теоретичного, експериментально-дослідного та практичного впровадження. Такий підхід забезпечує всебічний аналіз проблематики та дає змогу створити ефективні механізми протидії загрозам.

 Виділено групи концепцій суспільної безпеки: особистісної (професійної) безпеки, державної безпеки та концепції тріади державної, суспільної та національної безпеки. У сукупності ці підходи формують концепцію “сервісної держави”, орієнтованої на забезпечення комфортної суспільної безпеки.

Обґрунтовано роль безпекології суспільної сфери як комплексної галузі дослідження в рамках правових наук, що містить юридичний, психологічний, педагогічний та управлінський компоненти.

Стаття пропонує цілісне бачення адміністративної конструкції забезпечення суспільної безпеки як системи теоретичних, методологічних, організаційно-правових та управлінських заходів, спрямованих на протидію загрозам у всіх сферах функціонування суспільства країн – членів ЄС. Такий підхід не лише сприяє підвищенню безпеки сьогодні, а й гарантує прогресивний розвиток європейського суспільства в майбутньому.

Bibliography

Authored books

1. Arbetman L, O’Brien E, Street Law: A Course in Practical Law (National Textbook Company 1999) 724.

2. Delamare N, Traite de la Police (Brunet, 1722 ed., T. I) 2.

3. Justi J H G von, Grundsatze der Polizeiwissenschaft (3 Aufl, Gottingen 1782).

4. Klockars C B, The Idea of Police (Law and criminal justice series, v. 3, Sage Publications Beverly Hills 1985) 9–12.

5. Leopold P, Jackson P, O. Hood Phillips & Jackson: Constitutional and Administrative Law (8th Edition, Sweet & Maxwell 2011) 855. 6. Bezzubov D, Suspilna bezpeka (orhanizatsiino-pravovi zasady zabezpechennia) (Lesia 2013) (in Ukrainian).

Edited books

7. Teubner G (ed), Autopoietic Law: A New Approach to Law and Society (De Gruyter 1988).

8. Bezzubov D ta in, Implementatsiia administratyvnoho zakonodavstva zarubizhnykh krain v pravovyi prostir Ukrainy (teoretyko-metodychni aspekty): navch. posib (Lesia 2015) (in Ukrainian).

9. Bezzubov D ta in, Transformatsiia ta rozvytok administratyvnoho prava v umovakh suchasnoho derzhavotvorennia: navch. posib. (Lesia 2014) (in Ukrainian).

Journal articles

10. Jowell J, Lester A, ‘Beyond Wednesbury: Substantive principles of administrative law’ [1987] Publ. Law 368–382.