У статті здійснено комплексний правовий аналіз нормативних засад функціонування Спеціального трибуналу Ради Європи щодо злочину агресії проти України, створеного як інституційна відповідь на повномасштабну збройну агресію російської федерації. Дослідження сфокусовано на критичному вивченні положень Статуту Трибуналу (Статут Шумана), його юрисдикційних меж, інституційної архітектури та процедурних механізмів через призму відповідності нормам міжнародного кримінального права, стандартам Європейської конвенції з прав людини (далі – ЄКПЛ) та практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Методологічна основа дослідження містить порівняльно-правовий аналіз, доктринальне тлумачення міжнародно-правових актів, системний підхід до вивчення взаємодії національної та міжнародної юрисдикцій, а також критичний аналіз новітньої практики ЄСПЛ у справах, пов’язаних із російською агресією проти України.

Основні результати дослідження засвідчують наявність концептуальних суперечностей у нормативній конструкції Статуту, зокрема щодо ототожнення злочину агресії з агресивною війною, недостатньої узгодженості процесуальних гарантій із вимогами ст. 6 ЄКПЛ, а також обмеженої ефективності Трибуналу в контексті відсутності універсального визнання та складнощів з екстрадицією осіб. Виявлено ризики правового популізму та нігілізму, що проявляються у створенні альтернативної моделі правосуддя поза межами усталених універсальних механізмів.

Особливу увагу приділено аналізу новітнього рішення ЄСПЛ у справі Ukraine and the Netherlands v. Russia (2025), яке вперше встановлює пряму відповідальність російської федерації за контроль над окупованими територіями та збройними формуваннями, що створює потужне доказове підґрунтя для майбутніх кримінальних переслідувань.

Практичні рекомендації містять пропозицію щодо прийняття спеціального Закону України про міжнародне співробітництво у сфері кримінального правосуддя, який би комплексно врегулював взаємодію національних органів з міжнародними трибуналами, забезпечив правову визначеність і підвищив ефективність реалізації міжнародних зобов’язань України. Обґрунтовано необхідність системного реформування Кримінального процесуального кодексу України з метою його адаптації до вимог міжнародного кримінального процесу.

Висновки підкреслюють потребу в збалансованому підході до розвитку міжнародного кримінального правосуддя, що поєднує прагнення до справедливості з дотриманням процедурної легітимності та системної інтеграції з існуючими механізмами. Автори наголошують на важливості забезпечення відповідності діяльності Спеціального трибуналу стандартам ЄКПЛ, принципам незалежності адвокатури згідно з новою Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката, а також на необхідності запобігання фрагментації міжнародного права через створення паралельних юрисдикцій.

Bibliography

Edited books

1. Gray C, Sanger A, ‘The Use of Force and the International Legal Order’, in M D Evans (ed), International Law (Oxford University Press 2020) 846–870.

Journal articles

2. Glusman G M, ‘Justice from the General Assembly: An International Tribunal for the Crime of Aggression in Ukraine’ [2024] 3(1) Chicago Journal of International Law 117–148.

3. Korynevych A, Senatorova O, Shepitko M, ‘Prosecution of the Crime of Aggression in International and Ukrainian Jurisdiction: Challenges and Prospects’ [2023] 43 Polish Yearbook of International Law 367–379.

4. Morris M, ‘High Crimes and Misconceptions: The ICC and Non-party States’ [2001] 64 Law and Contemporary Problems 38.

5. Weiner A, ‘The Russia-Ukraine Conflict: Obstacles to Accountability’ [2023] 62(3) Brandeis Law Journal 245–274.

6. Drozdov O, Drozdova O, Kovtun V, ‘Prezumptsiia nevynuvatosti yak aksiolohichnyi i normatyvnyi fenomen: kontseptualnyi analiz yevropeiskoi pretsedentnoi praktyky’ [2024] 12 Pravo Ukrainy 115–147 (in Ukrainian).

7. Drozdov O, Kovtun V, ‘Liubliansko-Haazka konventsiia: nudum jus v sferi mizhnarodnoho spivrobitnytstva chy dovhoochikuvanyi hlobalnyi proryv?’ [2023] 11 Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal 628–642 (in Ukrainian).

8. Liashchenko A, ‘Kryterii vyznachennia poniattia “ahresyvna viina” u kryminalnomu pravi Ukrainy’ [2023] 4 Chasopys Kyivskoho universytetu prava 213–217 (in Ukrainian).

9. Pashkov V, ‘U zaruchnykakh heopolityky: problema stvorennia mizhnarodnoho trybunalu shchodo zlochynu ahresii rf proty Ukrainy’ [2024] 96 Derzhava i pravo: Yurydychni i politychni nauky 394 (in Ukrainian).

Conference papers

10. Harashchuk V, ‘Keruvannia ta kontrol za politychnymy chy viiskovymy diiamy derzhavy yak oznaka spetsialnoho sub’iekta zlochynu ahresii’, SBU v umovakh viiny v Ukraini: suchasni realii ta innovatsiini stratehii zabezpechennia natsionalnoi bezpeky: materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. 4–5 lypnia 2024 roku (Alerta 2024) 13–14 (in Ukrainian).

Websites

11. Keshkentii D, ‘Special Tribunal for the Prosecution of the Crime of Aggression by the Russian Federation against Ukraine: Analysis of the Statute, Comparison with Historical and Contemporary International Courts, Examination of the Detention of Accused Persons, and the Impact of the UN Charter and UN and EU Resolutions’ (SSRN, June 29, 2025) <https:// papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=5338738> (accessed 15.07.2025).

12. Scheffer D J, ‘Developments at Rome Treaty Conference’ (Testimony Before the Senate Foreign Relations Committee Washington, DC, July 23, 1998) <https://1997-2001.state.gov/ policy_remarks/1998/980723_scheffer_icc.html> (accessed 15.07.2025).

13. Verbruggen Y, ‘How Russia’s Aggression is Revitalising International Criminal Justice’ (International Bar Association, 22 May 2023) <https://www.ibanet.org/How-russiasaggressionis-revitalising-international-criminaljustice> (accessed 15.07.2025)