У статті зазначено, що ефективне законодавство, як результат правотворчої діяльності, з найбільш високою ймовірністю буде здатне своєчасно виявляти загрози, насамперед гібридного характеру, запобігати та протидіяти їм, а також мінімізувати їх негативний вплив.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні напрямів щодо активізації запобіжної функції правотворчої діяльності з урахуванням методологічних підходів у праві Європейського Союзу до ідентифікації загроз гібридного характеру.

Обстоюється позиція, згідно з якою ефективність правової норми має розглядатися крізь призму низки принципів права, що отримали поширення у практиці Європейського суду з прав людини, Суду ЄС, національної системи судів загальної юрисдикції та органу конституційного судочинства.

Встановлено, що національна правотворча практика не повною мірою використовує потенціал інструментів оцінювання законодавства ex ante (на етапі оцінки впливу) та ex post (на етапі правового моніторингу), які, на думку Європейської комісії “За демократію через право”, є свідченням дотримання принципу верховенства права та які отримали втілення у практику нормопроєктування ЄС.

Доводиться, що правотворча діяльність побудована із неналежним дотриманням принципу верховенства права та його складових елементів, особливо у частині неврахування принципу домірності, значення якого на етапі оцінки впливу є вирішальним, створює передумови для прийняття неефективного законодавства. Аргументовано положення про те, що нехтування правовим моніторингом призводить до виникнення ситуації у правотворчій діяльності, коли не відбувається ревізія законодавства, що призводить до збереження неефективних нормативно-правових актів у правовій системі держави.

Обґрунтовано положення про те, що неефективне законодавство стає вразливим до негативних впливів різних за природою загроз, серед яких окремо виділяються загрози гібридного характеру. Як засвідчує правотворча практика ЄС, ідентифікація впливів на певні групи суспільних відносин відбувається ще на етапі оцінки впливу законодавчої пропозиції із використанням системи контрольних питань, відповіді на які дають змогу напрацювати підходи щодо запобігання можливим загрозам.

Стверджується, що інтеграція в національну правотворчу діяльність методів і засобів нормопроєктування ЄС сприятиме активізації запобіжної функції такої діяльності з метою унеможливлення прийняття рішень, вжиття дій та/або бездіяльності з боку суб’єктів правотворчої діяльності, якими закладається підґрунтя для інтеграції у правову систему держави вразливостей із подальшим посиленням її піддатливості негативним впливам загроз, зокрема гібридних

Bibliography

Authored books

1. Dawson M, de Witte F, EU Law and Governance (Cambridge University Press 2022).

2. Sideri K, Law’s Practical Wisdom: The Theory and Practice of Law Making in New Governance Structures in the European Union (Routledge 2007).

3. Zander M, The Law-Making Process (Eighth edition Bloomsbury 2020).

4. Bratsuk I, Teoretyko-pravovi zasady implementatsii prava Yevropeiskoho Soiuzu v natsionalne pravo derzhav-chleniv (M M Mykiievych (ed)) (LNU imeni Ivana Franka, 2016) (in Ukrainian).

5. Malolitneva V, Hospodarsko-pravovyi instytut publichnykh zakupivel (Instytut ekonomikopravovykh doslidzhen imeni V. K. Mamutova Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy 2020) (in Ukrainian).

6. Parkhomenko N, Paradyhma pravovoho rehuliuvannia v Ukraini: zmistovo-instrumentalni vymiry (Parlamentske vydavnytstvo 2023) (in Ukrainian).

7. Petrov R, Transpozytsiia “acquis” Yevropeiskoho Soiuzu u pravovi systemy tretikh krain (Istyna 2012) (in Ukrainian).

8. Ustymenko V, Adaptatsiia natsionalnoho zakonodavstva do prava Yevropeiskoho Soiuzu: osnovy, kryterii, vymiry stiikosti (Akademperiodyka 2025) (in Ukrainian).

Edited books

9. Onishchenko N (ed), Pravova doktryna i derzhavnist: vektor vzaiemozviazku (Naukova dumka 2022) (in Ukrainian).

10. Parkhomenko N (ed), Pravotvorennia i pravotvorchist v umovakh voiennoho stanu ta myrobudivnytstva (Parlamentske vydavnytstvo 2023) (in Ukrainian).

Journal articles

11. Goldoni M, ‘Politicising EU Lawmaking? The Spitzenkandidaten Experiment as a Cautionary Tale’ [2016] 22(3) European Law Journal 279–295.

12. Mészáros A, ‘New challenges in the EU lawmaking’ [2004] (ІІІ)1 European Integration Studies 19–24.

13. Simonelli F, Iacob N, ‘Can We Better the European Union Better Regulation Agenda?’ [2021] 12(4) European Journal of Risk Regulation 849–860. doi:10.1017/err.2021.40

14. Onishchenko N, ‘Pravovyi rozvytok ta pravoznavchi zapyty suspilstva’ [2024] 31(4) Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy 15–26 DOI: https://doi.org/10.31359/19930909-2024-31-4-15 (in Ukrainian).

15. Onishchenko N, ‘Efektyvnist ta yakist zakonodavstva u fokusi vidbudovy Ukrainy’ [2022] 13 Almanakh prava 23–27 (in Ukrainian).

16. Poiedynok V, ‘Systema pravovykh rezhymiv inozemnoho investuvannia’ [2011] 88 Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Yurydychni nauky 36–40 (in Ukrainian).

Theses

17. Lillemiae O, ‘Hospodarsko-pravove zabezpechennia derzhavnoi dopomohy subiektam hospodariuvannia’ (Thesis abstract, 2016) (in Ukrainian).

18. Petrunenko Ya, ‘Kontseptualni zasady hospodarsko-pravovykh zasobiv zabezpechennia efektyvnoho vykorystannia derzhavnykh koshtiv’ (dissertation, 2021) (in Ukrainian).

Websites

19. Press release. Daron Acemoglu, Simon Johnson, James A. Robinson. They have helped us understand differences in prosperity between nations (14 October 2024. The Nobel Prize) <https://www.nobelprize.org/prizes/economic-sciences/2024/press-release> (accessed 11.04.2025).

20. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development <https://sdgs. un.org/2030agenda> (accessed 11.04.2025).