Згідно із Загальною декларацією прав людини 1948 р. ідеал людської особи, вільної від страху та нужди, можна здійснити, тільки якщо будуть створені такі умови, за яких кожен зможе користуватися своїми економічними, соціальними і культурними правами. Враховуючи той очевидний факт, що Україна є європейською державою, МЕТОЮ СТАТТІ є аналіз концептуально-теоретичних основ саме європейських стандартів соціальних прав людини крізь призму наукового спадку професора П. Рабіновича. У наш час для юридичної науки стало уже аксіоматичним твердження про те, що однією із необхідних передумов реальності й захищеності людських прав є закріплення їх державою у формально загальнообов’язкових правилах поведінки – юридичних нормах. Це стосується і соціальних прав, здійсненність яких визнається визначальною рисою соціальної держави: адже саме ця здійсненність слугує тим “лакмусовим папірцем”, за допомогою якого чітко проявляються успіхи та прорахунки у процесі її розбудови. Надзвичайно вагомим чинником цього процесу вбачається законодавче опосередкування “соціальності” такої держави. Останнє виступає важливим напрямом забезпечення соціальної захищеності громадян в умовах розвитку ринкової економіки і здійснюється шляхом формування особливої “ділянки” об’єктивного юридичного права – соціального права – і відповідної галузі законодавства. Наголошено, що певна плутанина в працях низки дослідників щодо фактичного ототожнення соціальних і економічних прав пояснюється, зокрема, тим, що тривалий час застосовувався термін, який об’єднував ці два види прав у так звані соціально-економічні права. Проте вже з назви Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права видно, що це “механічне” об’єднання є не завжди і не зовсім коректним. Проведений аналіз, в основу якого покладено потребовий дослідницький підхід П. Рабіновича, дав змогу схарактеризувати предмет соціального права, притаманний йому метод регулювання й системно-структурний статус в усьому об’єктивному юридичному праві. Ґрунтуючись на розроблених С. Алексєєвим положеннях про комплексні галузі права як вторинні, похідні правові утворення (які “нашаровані” над головними структурними підрозділами – основними галузями права), видається можливим кваліфікувати сучасне соціальне право як комплексну інтегровану галузь права, в якій знаходять “другу прописку” певні норми таких галузей національного права, як право соціального забезпечення, трудове, житлове, медичне та освітнє право (перелік не є вичерпним). При цьому до соціального права слід віднести не всі юридичні норми кожної з цих галузей, а лише ті, що регулюють питання, пов’язані із соціальним забезпеченням людини. Поняття соціального права можна визначити як комплексну інтегровану галузь об’єктивного юридичного права, що являє собою систему юридичних норм, спрямованих на регулювання таких суспільних відносин, якими опосередковується соціальне забезпечення людини, здійснюване соціально-надавальним методом. При цьому викладене у цій статті розуміння феномену соціального права крізь призму наукового спадку професора П. Рабіновича, гадаємо, є належним теорійним підґрунтям подальшої розробки поняття європейських стандартів соціальних прав людини. 

Authored books

1. Pankevych O Z, Sotsialna derzhava ta prava liudyny “druhoho pokolinnia” (zahalnoteoretychne doslidzhennia) (Astron 2006) (in Ukrainian).

2. Rabinovych P M, Osnovy teorii ta filosofii prava (Medytsyna i pravo 2021) (in Ukrainian).

3. Rabinovych P M, Prava liudyny i hromadianyna u Konstytutsii Ukrainy (do interpretatsii vykhidnykh konstytutsiinykh polozhen) (Pravo 1997) (in Ukrainian).

4. Rabinovych P, Sotsialisticheskoe pravo kak tsennost (Vischa shkola 1985) (in Ukrainian).

5. Verlanov S O, Ekonomichni i sotsialni prava liudyny: yevropeiski standarty ta yikh vprovadzhennia v yurydychnu praktyku Ukrainy (zahalnoteoretychne doslidzhennia) (Krai 2009) (in Ukrainian).

Edited books

6. Rabinovych P M, ‘Prava liudyny: kontseptualni zasady’, Prava liudyny i hromadianyna: problemy realizatsii v Ukraini (Rabinovych P M zah red, In Yure 1998) (in Ukrainian).

Journal articles

7. Bolotina N, ‘Kontseptsiia kodyfikatsii zakonodavstva Ukrainy pro sotsialne zabezpechennia’ [1996] 7 Pravo Ukrainy 51–53 (in Ukrainian).

8. Halushko O I, ‘Pravo sotsialnoho zabezpechennia: osnovni haluzevi poniattia’ [2024] 78 Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia yurydychna 264–274 (in Ukrainian).

9. Maliuha L Yu, ‘Yevropeiski sotsialni standarty v konteksti prava na sotsialnyi zakhyst v Ukraini’ [2019] 22 Almanakh mizhnarodnoho prava 15–25 (in Ukrainian).

10. Podorozhnii Ye Yu, ‘Pravove zabezpechennia upravlinnia sotsialnymy ryzykamy v Ukraini: problemy ta perspektyvy’ [2024] 4 Sotsialne pravo 19–28 (in Ukrainian).

11. Pylypenko P, ‘Sotsialne pravo: stanovlennia ta perspektyvy maibutnoho’ [2022] 2 Pravo Ukrainy 64–75 (in Ukrainian).

12. Rabinovych P M, ‘Ievropeiski standarty prav liudyny: zahalnoteoretychna kharakterystyka’ [2003] 5 Biuleten Ministerstva yustytsii Ukrainy 26–41 (in Ukrainian).

13. Rabinovych P, ‘Universalnyi kanon liudskykh prav’ [2018] 9 Pravo Ukrainy 109–123 (in Ukrainian).

14. Rabinovych P, Pankevych O, ‘Sotsialne pravo: deiaki pytannia zahalnoi teorii’ [2003] 1 Pravo Ukrainy 104–107 (in Ukrainian).

Theses

15. Anpilohova B Yu, ‘Sotsialnyi ryzyk yak osnova yurydychnoho mekhanizmu sotsialnoho zakhystu’ (dys d-ra filosofii 2025) (in Ukrainian).

16. Petrosian K Ye, ‘Zabezpechennia pryntsypu verkhovenstva prava v protsesi realizatsii konstytutsiinoho prava na sotsialnyi zakhyst’ (dys d-ra filosofii 2024) (in Ukrainian).

Conference materials

17. Pankevych O Z, ‘Sotsialne pravo: deiaki zahalnoteoretychni mirkuvannia kriz pryzmu potrebovoho pidkhodu profesora P. M. Rabinovycha’, Naukovyi spadok Petra Moiseiovycha Rabinovycha i aktualni problemy zahalnoteoriinoho pravoznavstva: materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (Lviv 28–29.03.2025) (Medytsyna i pravo 2025)206–211 (in Ukrainian).