У запропонованій статті здійснюється комплексне теоретико-правове дослідження концепції легітимних очікувань як доктринального принципу, що обмежує межі дискреційних повноважень публічної адміністрації в демократичному правопорядку. Актуальність дослідження легітимних очікувань як межі дискреції публічної адміністрації зумовлена необхідністю забезпечення правової визначеності, передбачуваності та стабільності адміністративної діяльності в демократичному правопорядку. У сучасній юридичній практиці спостерігається зростаюча тенденція використання цієї категорії для обмеження свавільного втручання адміністративних органів у сферу приватних прав. При цьому в Україні відсутнє належне нормативне закріплення принципу легітимних очікувань, що породжує прогалини в захисті добросовісних адресатів публічної політики. Мета статті полягає у теоретико-доктринальному обґрунтуванні принципу легітимних очікувань як межі адміністративної дискреції та у виявленні правової природи цієї категорії в контексті українського та зарубіжного адміністративного права. У дослідженні застосовано міждисциплінарний методологічний підхід, що поєднує елементи філософії права, порівняльного правознавства та доктринального аналізу. Особливу новизну становить концептуалізація легітимних очікувань як етико-правової зобов’язаності адміністрації дотримуватись своїх обіцянок, тлумачень і усталеної практики, незалежно від наявності формального адміністративного акта.Автор обґрунтовує, що легітимні очікування мають розглядатися не лише як інструмент процесуального захисту, а й як фундаментальна правова категорія, що репрезентує етико-нормативну відповідальність влади за формування стабільної, передбачуваної та послідовної адміністративної практики. Вихідним положенням дослідження є теза про те, що адміністрація, яка породжує в особи обґрунтовану довіру до певної поведінки держави, не може без належного обґрунтування змінювати свою політику, рішення або практику, якщо це суперечить сформованим очікуванням і завдає шкоди особі. У результаті встановлено, що принцип легітимних очікувань функціонує як інструмент правової стабілізації, а також як механізм стримування адміністративного свавілля. Аналіз судової практики України, Європейського Союзу, Німеччини, Франції, США та Польщі засвідчив наявність спільних підходів до захисту довіри та визначеності у публічному управлінні. З’ясовано, що легітимні очікування дедалі частіше визнаються судами як критерій оцінки правомірності дискреційних дій адміністрації, навіть за відсутності прямої правової норми. У висновках обґрунтовано доцільність нормативного закріплення принципу легітимних очікувань як одного з загальних засад адміністративного права України. Зазначено, що його імплементація в законодавство про адміністративну процедуру, кодекси етики посадових осіб та стандарти судового контролю сприятиме формуванню доброчесної, підзвітної та передбачуваної публічної адміністрації.

Authored books

1. Craig P, EU Administrative Law (3-rd ed, Oxford University Press 2018).

2. Rowe G C, Hofmann H C H, Türk A, Administrative law and policy of the European Union (Oxford University Press 2011).

3. Schwarze J, European Administrative Law (2nd ed, Sweet & Maxwell 2006).

4. Hordieiev V, Poniattia yurydychnykh faktiv v administratyvnomu sudochynstvi Ukrainy (Helvetyka 2021) (in Ukrainian).

Edited books

5. Kolpakov V, ‘Obgruntuvannia administratyvnoho prava’, Administratyvne pravo Ukrainy: pidruchnyk (Kuzmenko O, Chorna V red, Yurinkom Inter 2025) 15–139 (in Ukrainian). 6. Kolpakov V, ‘Predmet (vidnosyny), metod i doktryna administratyvnoho prava’, Administratyvne pravo Ukrainy: pidruchnyk (P Dikhtiievskyi red., Liudmyla 2023) 90–120 (in Ukrainian).

Journal articles

7. Kolomoets T, Kolpakov V, Kovbas I, ‘Anticorruption Constraints as a Manifestation of the “Coherent Force” of Human Rights in the Activities of Public Administration Actors’ [2020] 7(2) European Journal of Law and Public Administration 80–91. DOI: https://doi. org/10.18662/eljpa/7.2/129

8. Tate P, ‘The coherence of “Legitimate Expectations” and the Foundation of Natural Justice’ [1988] 14 Monash University Law Review 48–49.

9. Bernaziuk Ya, ‘Lehitymni ochikuvannia (reasonable expectations) yak skladova pryntsypu yurydychnoi vyznachenosti u vitchyznianii ta yevropeiskii sudovii praktytsi’ [2021] 2(94) Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E. O. Didorenka 13–28 (in Ukrainian).

10. Mahrelo M, ‘Kontsept zakonnykh ochikuvan v pryntsyp yurydychnoi vyznachenosti: prychynno-naslidkovyi chy symbiotychnyi zv’iazok?’ [2013] 3 Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy 127–134 (in Ukrainian).

11. Solotkyi S, ‘Ontolohichnyi zmist lehitymnykh ochikuvan u konteksti konstytutsiinopravovoho zakhystu prav liudyny’ [2023] 1(25) Filosofski ta metodolohichni problemy prava 171–179 (in Ukrainian).