У статті досліджується методологія аналізу інституту конституційного судочинства у Французькій Республіці з позицій трьох основних підходів: аксіологічного, інституціонального та герменевтичного. Обґрунтовується доцільність поєднання таких підходів для цілісного осмислення природи та функціонального призначення Конституційної ради Франції. Метою статті є аналіз провідних наукових підходів (аксіологічного, інституціонального та герменевтичного) для глибшого вивчення специфіки конституційної юрисдикції у Французькій Республіці. Аксіологічний підхід дає змогу розглядати французький орган конституційної юрисдикції як інституцію, що втілює ціннісні засади конституціоналізму. Особливу увагу приділено аналізу прецедентної практики Ради, що надає нормативного змісту фундаментальним цінностям та принципам конституційного правопорядку, зокрема, у контексті біоетики, охорони здоров’я та пенітенціарного права. Інституціональний підхід використано для вивчення Конституційної ради як політикоправового органу, що функціонує в системі стримувань і противаг. Розглянуто порядок формування її складу, зокрема, участь Президента Республіки та двох палат Парламенту, а також специфіку членства колишніх президентів. Окремо проаналізовано повноваження так званих “суддів-фільтрів” після появи інституту пріоритетного питання конституційності у Франції. Герменевт ичний підхід уможливив розкрити зміст понять, що опосередковують тлумачення норм “блоку конституційності”, зокрема, “конституційної ідентичності”, “фундаментальні принципи, визнані законами Республіки” тощо. Підкреслено, що орган конституційної юрисдикції здійснює інтерпретацію певних принципів і надає їм нової сутності. Висновується, що методологічний плюралізм є необхідним інструментом для глибокого осмислення специфіки французької системи конституційної юрисдикції та її місця у європейському правовому просторі.

Authored books

1. Badyda A, Konstytutsiinyi kontrol u Frantsuzkii Respublitsi: teoretyko-pravovyi vymir (RIK-U 2024) (in Ukrainian).

2. Ladaniuk A, Vlasenko L, Kyshenko V, Metodolohiia naukovykh doslidzhen: Navch. posib. (Lira-K 2018) (in Ukrainian).

Edited books

3. Kolodii A, ‘Metodolohiia naukovykh doslidzhen u konstytutsiinomu pravi Ukrainy’, Metodolohiia provedennia haluzevykh yurydychnykh doslidzhen (O Kot, A Hryniak, M Khomenko red, Helvetyka 2022) (in Ukrainian).

Journal articles

4. Jouanjan O, ‘Modèles et représentations de la justice constitutionnelle en France: un bilan critique’ [2009] 2 Jus Politicum (26.02.2025).

5. Troper M, ‘Le Pouvoir Judiciaire et la Démocratie’ [2007] 1(2) EJLS 2.

6. Badyda A, ‘Braterstvo u Frantsuzkii Respublitsi: sutnist ta zastosuvannia’ [2024] 6 Analitychno-porivnialne pravoznavstvo 22 (in Ukrainian).

7. Badyda A, ‘Derzhavna rada ta Kasatsiinyi sud u roli kvazikonstytutsiinykh orhaniv u Frantsuzkii Respublitsi’ [2024] 4 Pryvatne ta publichne pravo 3 (in Ukrainian).

Conference papers

8. Badyda A, ‘Poniattia “konstytutsiinoho bloku” v Frantsuzkii Respublitsi: doktryna i sudova praktyka’, Suchasnyi konstytutsionalizm: problemy teorii ta praktyky: materialy naukovoho seminaru (19 chervnia 2020 r.) (N Lepish upor, LvDUVS 2020) 7–13 (in Ukrainian).

9. Badyda A, Peresh I, Petsa D, ‘Konstytutsiina rada Frantsii ta yii rol v otsintsi konstytutsiinosti dzherel prava Yevropeiskoho soiuzu’, Zakarpatski pravovi chytannia. Stalyi rozvytok ta instytutsiina spromozhnist v umovakh viiny: natsionalnyi ta mizhnarodno-pravovyi aspekty: Materialy ХVI mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Liha-Pres 2024) 84.