Європейські стандарти прав людини у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція, ЄКПЛ) сформульовані дуже загально й не встановлюють чітких правил поведінки. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ, Суд) не може застосовувати їх у спосіб простого кваліфікування фактів справи (субсумування). Для правного вирішування справ про дотримування конвенційних стандартів прав людини цей суд вдається щонайменше до складного субсумування як алгоритму правного вирішування.

Якщо ж формулювання стандарту таке, що складного субсумування недостатньо, Суд зважує конкурівні права чи інтереси. Для цього він застосовує аргументовчі алгоритми, які часто називає тестами. Такі тести зазвичай містять критерії та послідовність кроків оцінювати та зважувати певне питання.

Оскільки досліджування особливостей аргументовчих алгоритмів, що забезпечують правне вирішування у практиці Європейського суду з прав людини, ще не ставало предметом загальнотеорійного аналізу в українській правничій доктрині, мета цієї статті полягає в тому, щоб заповнити зазначену прогалину.

За результатами досліджування встановлено, що аргументовчі алгоритми Суду напрацьовані “від справи до справи”; основними аргументовчими алгоритмами є складне субсумування та різні тести зважування; застосовний у конкретній справі чи категорії справ аргументовчий алгоритм залежить насамперед від формульовання конвенційного стандарту права людини та складності справи.

Проаналізовано аргументовчі алгоритми, що їх використовує Суд у своїй практиці для правного вирішування. Встановлено, що найбільш витребуваним в українській правовій системі є тест на пропорційність, що дає змогу вирішувати питання про порушення Конвенції через установлення пропорційності втручання у право, щодо якого у тексті Конвенції встановлені чіткі легітимні цілі втручання (зокрема, статті 8, 9, 10, 11 Конвенції, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Аргументовчі алгоритми складного субсумування Суд використовує для встановлення наявності порушення тих конвенційних прав, які передбачають низку гарантій, що їх має виконати держава (зокрема, статті 5, 6 Конвенції).

Bibliography

Authored books

1. Engisch K, Logische Studien zur Gesetzesanwendung (Heidelberg 1963).

2. Kelsen H, Reine Rechtslehre (Wien 1960).

3. Hart H, The Concept of Law (Oxford 1994).

4. MacCormick N, Rhetoric and the Rule of Law. A Theory of Legal Reasoning (Oxford University Press 2010).

5. Pavčnik M, Juristisches Verstehen und Entscheiden vom Lebenssachverhalt zur Rechtsentscheidung; ein Beitrag zur Argumentation im Recht (Springer 1993).

6. Peszenik A, On Law and Reason (Springer Science+Business Media 1989). Edited and translated books

7. Alexy R, A Theory of Constitutional Rights (trans. J. Rivers, Oxford University Press 2002).

8. Alexy R, Theory of Legal Argumentation: The Theory of Rational Discourse as Theory of Legal Justification (trans. By R. Adler and N. MacCormic, Clarendon Press 1989).

9. Habermas J, Between Facts and Norms: Contributions to a Discourse Theory of Law and Democracy (trans.W. Rehg; Cambridge 1996).

10. Nußberger A, ‘Hard Law or Soft Law – Does It Matter? Distinction Between Different Sources of International Law in the Jurisprudence of the ECtHR’ in Anne van Aaken, Iulia Motoc (eds), The European Convention on Human Rights and General International Law (Oxford University Press 2018). Encyclopaedias

11. ‘Algorithm’, (Encyclopaedia Britannica) (accessed 12.05.2025).

12. Çalı B, ‘Balancing Test: European Court of Human Rights (ECtHR)’ in Hélène Ruiz Fabri (ed), Max Planck Encyclopedia of International Procedural Law (OUP 2020) (accessed 11.06.2025).

13. Anysymov A, ‘Alhorytm’, Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy (I Dziuba, A Zhukovskyi, M Zhelezniak ta in redkol, Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy 2001) (accessed 23.05.2025) (in Ukrainian).

Journal articles

14. Aleinikoff T, ‘Constitutional Law in the Age of Balancing’ [1987] 96 Yale Law Journal 943.

15. Gerards J & Senden H, ‘The Structure of Fundamental Rights and the European Court of Human Rights’ [2009] 7(4) International Journal of Constitutional Law 628.

16. Greer S, ‘“Balancing” and the European Court of Human Rights: A Contribution to the Habermas-Alexy Debate’ [2004] 63(2) The Cambridge Law Journal 412.

17. Pavčnik M, ‘Legal Decisionmaking as A Responsible Intellectual Activity: A Continental Point of View’ [1997] 72 Washington Law Review 481.

18. Dudash T, ‘Zvažuvannia i balansuvannia prav liudyny yak sposib pravovoho arghumentuvannia’ [2023] 6 Pravo Ukrainy 33 (in Ukrainian).

19. Dudash T, ‘Vlastyva pravnycha mova yak zasib protydiiaty rosiiskii ahresii proty Ukrainy (pid ohliadom naukovoho spadku akademika Petra Rabinovycha)’ [2024] 10 Pravo Ukrainy 103 (in Ukrainian).

20. Rabinovych P, Dudash T, ‘Pravozastosovche arghumentuvannia u sudovomu protsesi (zahalnoteoretychni aspekty)’ [2022] 29(4) Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy 15 (in Ukrainian).

21. Yudkivska H, ‘“Pravylo chitkoi linii” v spravi Evans proty Spoluchenoho Korolivstva – novyi pidkhid Yevropeiskoho sudu z prav liudyny do zvazhuvannia konfliktnykh interesiv’ [2007] 4 Sudova apelatsiia 125 (in Ukrainian). Theses

22. Dudash T, ‘Pravova arghumentatsiia: zahalnoteoretychna kharakterystyka’ (dys d-ra iuryd nauk 2024) (in Ukrainian).