Статтю присвячено осмисленню співвідношення й кореляції понять “агроекологія”, “сталий розвиток агросфери”, “екологізація аграрного виробництва” в аспекті необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави й гарантування права людини на продовольство в умовах глобальних викликів і загроз. На підставі аналізу доктринальних і нормативних джерел сформульовано авторську дефініцію категорії “агроекологія” як аграрно-правничої категорії. Обґрунтовано, що агроекологія являє нову системну парадигму функціонування сільського господарства та його взаємозв’язку із суспільством та екосистемами й не обмежується набором сільськогосподарських практик – це водночас і галузь науки, і навчальна дисципліна, і громадський рух за продовольчий суверенітет.

Доведено доцільність упровадження праксеологічного підходу у процес нормативного забезпечення й реалізації державної агроекологічної політики та ведення сільськогосподарського виробництва з метою забезпечення продовольчої безпеки і сталого розвитку агросфери, насамперед за допомогою нормативно визначених алгоритмів оптимальних і ефективних дій у межах здійснення таких заходів.

Авторка пропонує комплекс організаційно-правових заходів, спрямованих на забезпечення переходу до нової агроекологічної і сталої моделі функціонування аграрного сектору в повоєнний період, досягнення ним максимального рівня кліматичної нейтральності, забезпечення продовольчої та екологічної безпеки держави, серед яких: сприяння розвитку сільськогосподарських товаровиробників кооперативного типу; розробка Загальнодержавної концепції кліматично орієнтованого сільського господарства, підвищення ефективності реалізації реформи гідротехнічної меліорації земель у агросфері, розвиток меліоративного землеробства; удосконалення агропротекційного законодавства; прийняття Закону України “Про точне землеробство”; удосконалення земельного законодавства у сфері відновлення земель сільськогосподарського призначення тощо.

Bibliography

Authored books

1. Kotarbiński T, Hasło dobrej roboty (Wiedza Powszechna 1984).

2. Andreitsev V, Pravo ekolohichnoi bezpeky: navch. ta nauk.-prakt. posib. (Znannia-Pres 2002) (in Ukrainian).

3. Kurman T, Stalyi rozvytok silskohospodarskoho vyrobnytstva: problemy pravovoho zabezpechennia (Iurait 2018) (in Ukrainian).

4. Lisova T, Pravove zabezpechennia vidnovlennia zemel: teoretychni i praktychni problemy (Iurait 2020) (in Ukrainian).Journal articles

5. Markiewicz-Keszycka M, Macken-Walsh Á, Carter A, Mooney S, Devereux E, Henchion M, Hynds P, ‘Farmers’ Experiences of Transitioning Towards Agroecology: Narratives of Change in Western Europe’ [2025] 15(6) Agriculture 625 https://doi.org/10.3390/ agriculture15060625.

6. Kravets N, ‘Shchodo poniattia ta zmistu pryntsypu ekolohizatsii ahrarnoho vyrobnytstva yak pryntsypu ahrarnoho prava’ [2013] 6-1(2) Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Yurysprudentsiia 128 (in Ukrainian).

7. Romanovska L, ‘Prakseolohichnyi pidkhid: teoretyko-metodolohichni aspekty’ [2020] 25(2) Innovatsiina pedahohika 159 (in Ukrainian).

8. Stativka A, Kurman T, ‘Ahrarne zakonodavstvo Ukrainy: suchasnyi stan i perspektyvy rozvytku v umovakh hlobalnykh zahroz’ [2023] 30(3) Visnyk NAPrNU 280–297 (in Ukrainian).

9. Tsmots U, ‘Pravova prakseolohiia yak chynnyk efektyvnosti yurydychnoi praktyky’ [2023] 4 Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia yurydychna 161 (in Ukrainian). Websites

10. Maïsadour Groupe Cooperatif (Latifundist Media) (accessed 10.06.2025).

11. Priami zbytky ahrosektoru Ukrainy siahnuly 11,2 mlrd dol., – Svitovyi bank (Ukrainian Shipping Magazine 20.02.2025) (accessed 10.06.2025) (in Ukrainian).

12. Rusan V, Zhurakovska L, ‘Kliuchovi vyklyky dlia ahrarnoho sektoru ta osnovni zavdannia derzhavnoi ahrarnoi polityky na 2025 rik’ (Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen 21.03.2025) (accessed 10.06.2025) (in Ukrainian).

13. V Ukraini u 2025 rotsi planuiut zapustyty prohramu budivnytstva ovocheskhovyshch (AgroNews UA. 02 sichnia 2025 r.) (accessed 10.06.2025) (in Ukrainian).