Проаналізовано застосування Верховним Судом доктрини venire contra factum proprium. Розглянуто випадки щодо закріплення окремих елементів доктрини есто-пель законодавством України у сфері публічного та приватного права. Зроблено висно-вок про наявність у Законі України “Про адміністративну процедуру” загальної норми, що передбачає доктрину естопель у сфері публічного права. Водночас констатовано, що у сфері приватного права натепер немає загального правового припису, який би передба-чав можливість застосування доктрини естопель у цій сфері. У статті розглянуто норма-тивні підстави застосування наведеної доктрини за чинним правовим регулюванням. Зро-блено висновок про помилковість надання переваги при застосуванні доктрини заборони суперечливої поведінки через призму принципу добросовісності переваги перед іншими спеціальними правовими приписами. Виокремлено випадки застосування принципу до-бросовісності та доктрини venire contra factum proprium як похідної від принципу добро-совісності з урахуванням конституційного припису про принцип верховенства права. Зроблено висновок про можливість такого застосування з урахуванням алгоритму, що в науці іменується формулою Радбруха. Виокремлено ситуацію щодо застосування ст. 509 Цивільного кодексу України, яка приписує використання принципу добросовісності, у зобов’язальних відносинах як прямої норми та окреслено можливі наслідки такого засто-сування у вигляді визнання фраудаторного правочину недійсним. Також проаналізовано застосування принципу процесуальної доброї совісті та наслідків недобросовісної поведін-ки в процесуальних кодексах. На основі рішень Верховного Суду проаналізовано доціль-ність введення в правову систему України доктрини venire contra factum proprium. Зроблено висновок про безпідставність застосування наведеної доктрини, тому що наявні інститути договірного права, переддоговірних відносин, правочинів, односторонніх правочинів та відмови від односторонніх правочинів цілковито покривають усі випадки, в яких суди за-стосовують доктрину заборони суперечливої поведінки.

Bibliography

Authored books

1. Waskowski E, Teorja wykładni prawa cywilnego. Metodologia dogmatyki cywilistycznej w zarysie (Nakładem Izby Adwokackiej w Warszawie 1936).

2. Shulzhenko F, Sharkova I, Haidulin O, Moralno-pravovi pryntsypy dobrochesnosti ta dobrosovisnosti: heneza ta paradyhma suchasnoi retseptsii (Iurinkom Inter 2024) (in Ukrainian). Edited books

3. Naukovo-praktychnyi komentar do tsyvilnoho zakonodavstva Ukrainy. Tom 1 (2-e vyd, V Rotan (red), Faktor 2010) (in Ukrainian).

4. Petrazhytskyi L, Vybrani pratsi: u 2 kn. Kn. 1 (I Hrytsenka (red), Lybid 2011) (in Ukrainian).

5. Rekodyfikatsiia tsyvilnoho zakonodavstva Ukrainy: vyklyky chasu (N Kuznietsova (red) Helvetyka 2022) (in Ukrainian).

6. Tsyvilnyi kodeks: Naukovo-praktychnyi komentar (poiasnennia, tlumachennia, rekomendatsii z vykorystanniam pozytsii vyshchykh sudovykh instantsii, Ministerstva yustytsii, naukovtsiv, fakhivtsiv), Tom 1: Zahalni polozhennia (I Spasybo-Fatieieva (red), FO-P Kolisnyk A A 2010) (in Ukrainian). 67 Яскравим прикладом такого компромісу є інститут добросовісного набувача. Законодавець захищає власника, однак у деяких випадках, навіть, якщо власник не продавав товар, добросовісний набувач отримує право власності, а первісний власник відповідно такий титул втрачає. 68 Петражицький (н 1) 32.Journal articles

7. Manuilova A, ‘Stanovlennia pryntsypu estopelia v mizhnarodnomu pravi’ [2018] 53(2) Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo 140–144 (in Ukrainian).

8. Radbrukh H, ‘Zakonne nepravo i nadzakonne pravo’ (per V S Bihun, 2004) Problemy filosofii prava II, 93–94 (in Ukrainian).

9. Salazskyi O, ‘Zlovzhyvannia pravom yak pidstava vyznannia pravochynu nediisnym’ [2021] 54(2) Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: “Iurysprudentsiia” 29–33 (in Ukrainian). Websites

10. Krat V, Babanly R, ‘Pryntsypy prava u praktytsi Verkhovnoho sudu: ternystyi shliakh vid bukvy do dukhu’ (16.01.2023) (accessed 27.02.2025) (in Ukrainian).