Стаття присвячена комплексному аналізу забезпечення прав людини в цифровому доказуванні як ключової умови реалізації принципу верховенства права та постановлення справедливого вироку. У дослідженні підкреслюється, що цифрове доказування, як новий феномен доказового права, формує основу сучасного правосуддя, у якому технологічні можливості мають поєднуватися з непорушними процесуальними гарантіями людини. Розкрито поняття, ознаки та правову природу цифрового доказу, визначено його місце у структурі кримінального процесуального доказування та взаємозв’язок із принципами законності, пропорційності, змагальності сторін і справедливості. Особливу увагу приділено забезпеченню прав особи на приватність, захист персональних даних і ефективний судовий контроль при збиранні, перевірці та оцінці цифрових доказів.

Доведено, що якість цифрового доказування визначає реальність гарантій верховенства права, оскільки саме дотримання процесуальної форми, автентичності та цілісності електронних даних забезпечує справедливий вирок і довіру до правосуддя. У роботі проаналізовано міжнародно-правові стандарти, які формують аксіологічне підґрунтя цифрового доказування: стандарти Берклійського протоколу з цифрових розслідувань відкритих джерел, настанови Європейської мережі інститутів судової експертизи (ENFSI) щодо належної практики цифрової криміналістики, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецеденти Європейського суду з прав людини (Big Brother Watch and Others v. the UK, Roman Zakharov v. Russia, Glukhin v. Russia). Показано, що ці документи утворюють міжнародну модель забезпечення балансу між ефективністю правосуддя та дотриманням прав людини в цифровому середовищі.

Здійснено критичний аналіз чинного Кримінального процесуального кодексу України в аспекті регламентації цифрових доказів, виокремлено прогалини в процесуальній формі, пов’язані з відсутністю законодавчої дефініції “цифрового доказу” та механізмів фіксації ланцюга збереження даних. Запропоновано напрями вдосконалення кримінального процесуального законодавства, спрямовані на посилення процесуальних гарантій і забезпечення реального судового контролю за втручанням у цифрову приватність.

Обґрунтовано, що цифрове доказування має розвиватися як етична, правова й технологічна система, у якій пріоритетом є захист прав людини, дотримання верховенства права та забезпечення справедливого судового розгляду.

Bibliography

Authored books

1. Starenkyi O, Kryminalni protsesualni harantii zakhysnyka yak sub’iekta dokazuvannia u dosudovomu rozsliduvanni: teoriia ta praktyka (Alerta 2016) (in Ukrainian).Journal articles

2. Pohoretskyi M, ‘Verkhovenstvo prava u kryminalnomu protsesualnomu dokazuvanni: metodolohiia ta praktyka zastosuvannia’ [2025] 32(3) Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy 275–299 (in Ukrainian).

3. Pohoretskyi M, ‘Zastosuvannia novitnikh tekhnolohii u rozsliduvanni ta dokazuvanni voiennykh zlochyniv (problemni pytannia)’ [2023] 3–4 Visnyk kryminalnoho sudochynstva 84–102 https://doi.org/10.17721/2413-5372.2023.3-4/84-102 (in Ukrainian).

4. Pohoretskyi M, ‘Nova kontseptsiia kryminalnoho protsesualnoho dokazuvannia’ [2015] 3 Visnyk kryminalnoho sudochynstva Ukrainy 63–79 (in Ukrainian).

5. Pohoretskyi M, ‘Sudovyi kontrol u zabezpechenni spravedlyvoho ta dopustymoho dokazuvannia v kryminalnomu protsesi Ukrainy’ [2025] 4(3) Analitychno-porivnialne pravoznavstvo 269–279 https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.3.40 (in Ukrainian).

6. Pohoretskyi M, ‘Teoriia dokaziv – metodolohichna osnova operatyvno-rozshukovoho dokumentuvannia orhanizovanoi zlochynnoi diialnosti’ [2010] 22 Borotba z orhanizovanoiu zlochynnistiu i koruptsiieiu (teoriia i praktyka) 175–185 (in Ukrainian).

7. Pohoretskyi M, ‘Tsyfrovi tekhnolohii ta dokazy u rozsliduvanni zlochyniv proty osnov natsionalnoi bezpeky Ukrainy: protsesualni problemy ta yevropeiski standarty’ [2025] 5(3) Analitychno-porivnialne pravoznavstvo 239–256 (in Ukrainian).

8. Pohoretskyi M, ‘Shtuchnyi intelekt u dokazuvanni v dosudovomu ta sudovomu provadzhenniakh: doktrynalni zasady i praktyka zastosuvannia’ [2025] 91(4) Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Pravo 398–418 (in Ukrainian).

9. Pohoretskyi M, Serhieieva D, ‘Taktyka zakhysnyka: poniattia, zmist ta mistse v systemi kryminalistychnoi taktyky’ [2016] 2 Visnyk kryminalnoho sudochynstva 113–123 (in Ukrainian).

10. Pohoretskyi M, Shchyruk M, ‘Uchast zakhysnyka u dokazuvanni u spravakh pro pryvlasnennia abo roztratu maina sluzhbovoiu osoboiu: problemni pytannia teorii ta praktyky’ [2025] 3(71) Knowledge, Education, Law, Management 139–150 https://doi. org/10.51647/kelm.2025.3.20 (in Ukrainian). Conference papers

11. Pohoretskyi M, ‘Zakhysnyk – sub’iekt dokazuvannia na dosudovomu provadzhenni za chynnym KPK Ukrainy: problemni pytannia’, Aktualni pytannia derzhavotvorennia v Ukraini: materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Kyiv, 23 travnia 2014 r.) (Print-Servis 2014) 480–482 (in Ukrainian). Websites

12. Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations: A Practical Guide on the Effective Use of Digital Open Source Information in Investigating Violations of International Criminal, Human Rights and Humanitarian Law (OHCHR, University of California, Geneva–Berkeley 2022) (accessed 27.09.2025).

13. Guidelines on Mobile Device Forensics, NIST SP 800-101 Rev. 1 (R Ayers, S Brothers, W Jansen, National Institute of Standards and Technology, U.S. Department of Commerce, 2014) https://doi.org/10.6028/NIST.SP.800-101r1.

14. Ligeti K, Hackenbruch M, Albrecht F, Monsalve Cuéllar A et al., ‘The Advent of AI: Reshaping Criminal Procedure’ (University of Luxembourg, Faculty of Law, Economics and Finance, 2024) (accessed 27.09.2025).