У статті розкрито сутнісний зміст свободи світогляду та віросповідання як основоположного права та інструменту його соціальної інтеграції індивіда, здійснення ним обов’язків як громадянина та забезпечення його вільного розвитку. На основі міждисциплінарного дослідження у сфері релігієзнавства та правознавства визначається роль права як нейтрального регулятора, зокрема у царині свободи думки, світогляду та переконань індивіда. Оскільки думки, ідеї, переконання та концепції слугують засобом соціальної інтеграції, то в розумінні свободи світогляду та віросповідання розкрито її індивідуальний та інституційний компоненти. На цій основі будуються певні моделі втручання держави у здійснення свободи світогляду та віросповідання, які до вимог верховенства права та поваги до людської гідності мають бути нейтральними щодо певних релігійних конфесій. Така свобода не є абсолютною, тому з метою захисту конституційної демократії вона може піддаватися певним обмеженням у рамках міжнародних зобов’язань на засадах пропорційності. За методологічну основу взято концепцію сутнісного права та принцип пропорційності як засада визначення легітимних меж втручання публічної влади у здійснення свободи совісті і віросповідання з урахуванням індивідуальних та інституційних компонентів цієї свободи. Окремо розглядаються деякі аспекти цієї свободи крізь призму засад республіканізму та секуляризму, які ґрунтуються на концепті національної держави як простору безпеки власних громадян, які здійснюють своє громадянське право і обов’язок захищати Вітчизну. За кожним суверенним індивідом визнається приватна автономія щодо формування цілісної системи уявлень, цільових установок, цінностей, переконань, поглядів, які формують його світогляд, який може бути цілим мереживом релігійних, естетичних, етичних, наукових ідей та постулатів, які визнають мотивацію та рушійні сили його поведінки та ступеня соціалізації. Релігійні переконання створюють духовну, етичну і моральну основу для такої мотивації; приклади відомих вчених, які також були вірниками своєї релігійної конфесії, свідчать лише про переплетіння таких уявлень та мотивів до практичних дій, яке мало значення для подальшого розвитку людства. Свобода світогляду є актом приватної автономії, тобто свідомого вибору особи без зовнішнього тиску щодо бачення себе у світі, розуміння явищ у ньому, взаємовідносин у світі та ціннісних установок щодо мотивів та обґрунтування своєї поведінки. Свобода віросповідання полягає в існуванні певної системи уявлень щодо розуміння сутності Божественного та ціннісних установок, які визначають мотивацію та поведінку особи як індивідуальну, так визначають і певний ступінь її соціалізації. Яким чином індивіду реалізувати свої релігійні погляди – лежить суто у площині його приватної автономної, тобто особистого відповідального вибору без зовнішнього тиску з боку третіх осіб та держави. Свобода світогляду та віросповідання є відносною, тобто може бути обмежена на засадах пропорційності на основі законів, якщо існує нагальна і визнана суспільна потреба за визначеними критеріями в Конституції і міжнародних договорах, при цьому не може мати місця посягання на сутнісний зміст цього права, тобто вчинення таких обмежень, обтяжень і перепон, які б унеможливлювали його здійснення. У зв’язку із певними переконаннями та релігією індивід не може виконувати військовий обов’язок. Однак це не завжди означає неможливість мобілізації такої особи. Згідно з засадами республіканізму та забезпечення обороноздатності країни кожен громадянин має зробити внесок у захист Вітчизни і в разі агресії проти України та наявності життєвої загрози її існуванню. Завдання щодо захисту України як простору безпеки громадян може здійснюватися в рамках їх мобілізації на альтернативну невійськову службу, яка є вкрай необхідна для технічного, матеріального, медичного, соціального забезпечення діяльності ЗСУ та забезпечення стійкості сил національної оборони. Для цього закон має передбачати підстави, порядок вирішення питань про сумлінну відмову військовозобов’язаного від здійснення військового обов’язку на основі релігійних переконань та визначення порядку несення альтернативної невійськової служби з урахуванням рівня освіти, кваліфікації та професійних навичок громадян.

Authored books

1. Holborn H, A History of Modern Germany: The Reformation. Volume 1 (Princeton University Press 1959) 243.

2. Lennox J, God’s undertaker. Has science buried God? (Lion Hudson 2009) 28, 29.

3. Penrose R, Fashion, Faith, and Fantasy in the New Physics of the Universe (Princeton University Press, 2024).

4. Sire J, The universe next door: a basic worldview catalog (InterVarsity Press 1998) 40.

5. Savchyn M, Porivnialne konstytutsiine pravo (3-ie vyd., Yurinkom Inter 2024) (in Ukrainian).

6. Vovk D, Pravo i relihiia: zahalnoteoretychni problemy spivvidnoshennia (Pravo 2009) (in Ukrainian). Edited books

7. Russell on Religion. Selections from the writings of Bertrand Russell (L Greespan, S Andersson (eds), Routledge 2002). Journal articles

8. Chakravartty A, ‘Scientific Knowledge vs. Knowledge of Science’ [2023] 32 Science & Education 1798 https://doi.org/10.1007/s11191-022-00376-6.

9. Fisher B J, ‘Exploring worldviews: A framework’ [2012] 6(1) TEACH Journal of Christian Education 50 doi:10.55254/1835-1492.1029.

10. Gauch H G, ‘Science, Worldviews, and Education’ [2009] 18 Science & Education 667–695. https://doi.org/10.1007/s11191-006-9059-1.

11. Keranto T, ‘The Perceived Credibility of Scientific Claims, Paranormal Phenomena, and Miracles among Primary Teacher Students: A Comparative Study’ [2001] 10 Science & Education 493–511 https://doi.org/10.1023/A:1011261132355.

12. Olthuis J, ‘On worldviews’ [1985] 14 Christian Scholars Review 159.

13. Bohomazov P, ‘Pravovi aspekty derzhavno-tserkovnykh vidnosyn: porivnialnyi analiz’ [2012] 129 Naukovi zapysky NaUKMA. Yurydychni nauky 141–144 (in Ukrainian).

14. Dakhova I, ‘Zmist prava na svobodu sovisti ta virospovidannia’ [2016] 4 Forum prava 109 (in Ukrainian).

15. Omelchuk V, ‘Symfoniia vlad u polityko-pravovii modeli Vizantiiskoi imperii’ [2013] 3 Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy 18 (in Ukrainian).

16. Palinchak M, ‘Zmist ta sutnist poniattia “derzhavno-tserkovni vidnosyny”’ [2013] 12 Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia 22. Politychni nauky ta metodyka vykladannia sotsialno-politychnykh dystsyplin 97–98 (in Ukrainian).

17. Savchyn M, ‘Russo-ukrainska viina ta transformatsiia konstytutsiinoho prava’ [2023] 1 Pravo Ukrainy 17 (in Ukrainian).

18. Vasylchenko O, ‘Pravo na svobodu sovisti ta virospovidannia. Dyskusiini pytannia dovkola aspektu forum interium’ [2018] 1(49) Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Pravo 65 (in Ukrainian). Theses

19. Balzhyk I, ‘Vidnosyny derzhavy i tserkvy: “symfoniia vlad”’ (dys k.yu.n. 2007) (in Ukrainian). Newspaper articles

20. Butt M, ‘Former Archbishop of Canterbury: Putin is a heretic – he has no holy mission in Ukraine’ (The Independent, 2026, 19 January) (accessed 15.02.2026). 39 ПРАВО УКРАЇНИ • 2026 • № 2 • 12-40 СУТНІСНИЙ ЗМІСТ СВОБОДИ СВІТОГЛЯДУ І ВІРОСПОВІДАННЯ У СВІТЛІ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ДЕМОКРАТІЇ

21. Balachuk I, ‘PTsU prosyt Vselenskoho patriarkha pozbavyty Kyryla prestolu’ (26.05.2022) Ukrainska pravda (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).

22. Proty “Svidkiv Yehovy” v Ukraini vidkryly ponad tysiachu kryminalnykh sprav za vidmovu mobilizuvatysia (RISU 12 lystopada 2025) (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).

23. SBU rozsliduie ponad 170 sprav proty sviashchennykiv UPTs MP za derzhzradu i rozpaliuvannia vorozhnechi (13 serpnia 2025) Ukrinform (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian). Websites

24. Derzhava i Tserkva v Ukraini: pidsumky roku i perspektyvy rozvytku vidnosyn (Kyiv 2019) 3–39 (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).

25. Fatre V, Diuval P, ‘Mizhnarodni pravozakhysnyky zaklykaly MKS zasudyty Patriarkha Kyryla za voienni zlochyny’ (Tsentr hromadianskykh svobod, 23 kvitnia 2022) (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).

26. Moskovskoho patriarkha u 1945 hodu obyraly “chekisty”: U merezhi opryliudnyly dokumenty (foto) (Patrioty Ukrainy, 10 hrudnia 2017) (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).

27. Osoblyvosti relihiinoho i tserkovno-relihiinoho samovyznachennia hromadian Ukrainy: tendentsii 2000–2020 rr. (Informatsiini materialy) (Tsentr Razumkova 2020) 4 (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).

28. Posibnyk zi statti 9 Yevropeiskoi konventsii z prav liudyny. Svoboda dumky, sovisti ta relihii (Rada Yevropy 2025) 8–9 (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).

29. PROON v Ukraini. Peretvorennia nashoho svitu: Poriadok dennyi u sferi staloho rozvytku do 2030 roku, Rezoliutsiia HA OON, A/70/L.1, (11 travnia 2018) (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).

30. Slovo Sviateisheho Patryarkha Kyrylla v Nedeliu 4-iu Velykoho posta posle Lyturhyy v hlavnom khrame Vooruzhennыkh syl RF (3 aprelia 2022) (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).

31. Slovo Sviateisheho Patryarkha Kyrylla v Nedeliu o Strashnom Sude posle Lyturhyy v Khrame Khrysta Spasytelia (27 liutoho 2022) (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).