Цілком закономірним фактом останніх чотирьох років в Україні стала активізація правничих досліджень, спрямованих на осмислення нових правових явищ і тенденцій, що не вкладаються в існуючі теоретичні конструкти та виходять за межі наявного правового регулювання, породжуючи у такий спосіб проблемну ситуацію. Саме так склалося із початком війни із правовим інститутом альтернативної (невійськової) служби, який передбачений у Конституції України як законний засіб заміни виконання військового обов’язку невійськовим з релігійних переконань. Як виявилося у процесі публічного загального національного дискурсу, у державі немає консенсусу щодо правової природи інституту альтернативної (невійськової) служби та прав, які ним передбачені, сфери застосування спеціального законодавства, механізму реалізації в особливий період під час мобілізації, підстав і порядку обмеження відповідних суб’єктивних прав та багатьох інших аспектів, пов’язаних із важливими питаннями забезпечення обороноздатності країни на її національних інтересів. З огляду на наведене, статтю присвячено дослідженню правової природи права на сумлінну відмову від військової служби з мотивів релігійних переконань і підстав обмеження в особливих умовах воєнного стану. Метою статті є доктринальне обґрунтування правової природи права на сумлінну відмову від військової служби з мотивів релігійних переконань, його місця в системі конституційних прав людини та спеціальних умов обмеження на засадах концепту приватного права європейської традиції, принципу верховенства права. За підсумками дослідження зроблено висновки про те, що за своєю правовою природою право на сумлінну відмову від військової служби з мотивів релігійних переконань є абсолютним суб’єктивним право із немайновим змістом, яке походить від фундаментального та консти туційного права на свободу світогляду та віросповідання; джерелом права на відмову від військової служби є цінність “суверенітету приватної особи”, а не воля держави; з формально-юридичної точки зору обмеження конституційних прав, має відбуватися на рівні норм Конституції України, а не спеціальних законів.

Authored books

1. Kharytonov Ye, Kharytonova O, Pryvatne prav yak kontsept. Tom II. Poshuk paradyhmy (do istorii pytannia) (Feniks 2019) (in Ukrainian)

2. Kharytonov Ye, Kharytonova O, Pryvatne prav yak kontsept: poshuk paradyhmy (Feniks 2014) (in Ukrainian).

3. Savchyn M, Suchasni tendentsii konstytutsionalizmu u konteksti hlobalizatsii ta pravovoho pliuralizmu (RIK-U 2018) (in Ukrainian).

4. Stefanchuk R, Zahalnoteoretychni problemy poniattia ta systemy osobystykh nemainovykh prav fizychnykh osib u tsyvilnomu pravi Ukrainy (Khmelnytskyi universytet upravlinnia ta prava 2006) (in Ukrainian). Edited books

5. Petryshyn O (red) Teoriia derzhavy i prava: pidruchnyk (Pravo 2015) (in Ukrainian). pravoua.com.ua 74 Галина Миронова Journal articles

6. Dovhert A, ‘Dzherela tsyvilnoho prava Ukrainy: vydy ta spivvidnoshennia’ [2015] 14 Pryvatne pravo i pidpryiemnytstvo 14 (in Ukrainian).

7. Kobryn V, Nos Yu, Poliukh R, ‘Spivvidnoshennia obov’iazku zakhystu Vitchyzny, nezalezhnosti ta terytorialnoi tsilisnosti Ukrainy z pravom na svobodu svitohliadu ta virospovidannia v umovakh pravovoho rezhymu voiennoho stanu’ [2024] 1 Ukrainskyi chasopys konstytutsiinoho prava 55–69 doi.org/10.30970/jcl.1.2024.5 (in Ukrainian).

8. Myronova H, ‘Absoliutni prava liudyny u sferi okhorony zdorov’ia: pravovi pidstavy obmezhennia’ [2021] 2(28) Medychne pravo 57–70 https://doi.org/10.25040/ medicallaw2021.02.057 (in Ukrainian).

9. Myronova H, ‘Zbalansuvannia pryvatnopravovykh ta publichno-pravovykh zasad u sferi okhorony zdorov’ia v umovakh novykh zahroz suspilnomu blahopoluchchiu’ [2025] 25 Pryvatne pravo i pidpryiemnytstvo 206 https://doi.org/10.32849/2409-9201.2025.25.22 (in Ukrainian).

10. Mokhonchuk B, Kovtunenko O, ‘Alternatyvna sluzhba z mirkuvan sovisti: mizhnarodni standarty, sudova praktyka ta problemy rehuliuvannia v Ukraini’ [2025] 1 Ukrainskyi chasopys konstytutsiinoho prava 44–59. doi.org/10.30970/jcl.1.2025.5 (in Ukrainian).

11. Oliinyk O, ‘Alternatyvna (neviiskova) sluzhba v umovakh pravovoho rezhymu voiennoho stanu: rehuliuvannia, realizatsiia ta zakhyst’ [2025] 1(6) Analitychno-porivnialne pravoznavstvo 213–222 https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.06.1.30 (in Ukrainian).

12. Pyroha I, Bielova M, Fridmanska F, ‘Konstytutsiine pravo hromadian na zaminu viiskovoi sluzhby alternatyvnoiu (neviiskovoiu) sluzhboiu: Aktualni problemy realizatsii’ [2025] 2 Analitychno-porivnialne pravoznavstvo 203–208 https://doi.org/10.24144/2788- 6018.2025.02.27 (in Ukrainian).

13. Rabinovych S, ‘Zamina vykonannia viiskovoho obov’iazku alternatyvnoiu (neviiskovoiu) sluzhboiu yak pozytyvne zobov’iazannia derzhavy v umovakh voiennoho stanu: pro et contra’ [2025] 2 Ukrainskyi chasopys konstytutsiinoho prava 45–76 doi.org/10.30970/ jcl.2.2025.4 (in Ukrainian). Conference papers

14. Myronova H, ‘Zabezpechennia prava na alternatyvnu (neviiskovu) sluzhbu z relihiinykh perekonan v umovakh vyklykiv oboronnoi viiny: yevropeiskyi kontekst’, Suchasni vyklyky dlia pryvatnoho prava Ukrainy: yevropeizatsiia, dydzhytalizatsiia, viina: zb. nauk. pr. za rezultatamy Tretoi Vseukrainskoi nauk.-prakt. konf. (06 chervnia 2025 r., Kyiv–Khmelnytskyi) (Naukovo-doslidnyi instytut pryvatnoho prava i pidpryiemnytstva imeni akademika F. H. Burchaka NAPrN Ukrainy 2025) 26 (in Ukrainian).