У статті досліджено на загальнотеоретичному рівні деякі особливості судового доказування щирих релігійних переконань (віри), на підставі яких особа сумлінно відмовляється від носіння або використання зброї в умовах воєнного стану в Україні. На підставі аналізу Конституції України, Указу Президента України “Про введення воєнного стану” від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу”, Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” виявлено, що право на альтернативну службу, яке мають громадяни України, які належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та служби у Збройних Силах України (ч. 4 ст. 35 Конституції України), не може бути реалізоване в умовах воєнного стану в Україні, адже чинне законодавство не передбачає механізму проходження альтернативної (невійськової) служби під час мобілізації в умовах воєнного стану. Такі прогалини в законодавстві спричинили появу значної кількості судових проваджень в українських судах щодо притягнення до юридичної відповідальності осіб, які відмовляються від носіння або використання зброї через свої релігійні переконання. На підставі здійсненого дослідження сформульовано висновки про те, що предмет доказування у таких справах має включати факт наявності в особи релігійних переконань (віри); щирість таких релігійних переконань (віри) та виникнення (формування) щирих релігійних переконань у період до повномасштабного вторгнення в Україну. Такі обставини предмета доказування можуть встановлюватись у межах кримінального, адміністративного чи цивільного судочинства за допомогою усього переліку процесуальних джерел доказів, які, незалежно від виду національного судочинства, тяжіють до уніфікації. Окреслено перелік належних і допустимих доказів (документів від релігійних громад, свідчень, підтверджень попередньої діяльності та ін.), що можуть підтверджувати сумлінну відмову від носіння або використання зброї в умовах воєнного стану в Україні. Встановлено, що суди в означеній категорії справ мають встановити наявність у особи щирої віри, використовуючи стандарт доказування “поза розумними сумнівами” (у кримінальному та адміністративному судочинстві). У цивільному судочинстві такі обставини справи мають бути встановлені з достатньою достовірністю.

Authored books

1. Hmyrko V, Dokazuvannia v kryminalnomu protsesi: diialnisna paradyhma. Teoretychnyi analiz. Problematyzatsiia. SMD-reprezentatsiia (AMSU 2010) (in Ukrainian). Journal articles

2. Chepa M-L, ‘Pro predmet i ob’iekt sudovo-psykholohichnoi ekspertyzy’ [2007] 3(5) Aktualni problemy navchannia ta vykhovannia liudei z osoblyvymy potrebamy 290–299 (in Ukrainian).

3. Kuznietsov O, ‘Psykholohichnyi analiz fenomenu viry u naukovomu piznanni’ [2017] 1(11) Psykholohiia i osobystist 289 (in Ukrainian).

4. Pohoretskyi M, Mitskan O, ‘Standart dokazuvannia “dostatnia pidstava” u kryminalnomu protsesi Ukrainy’ [2019] 3 Visnyk kryminalnoho sudochynstva 31–42 https://doi. org/10.17721/2413-5372.2019.3/31-42 (in Ukrainian).

5. Rabinovych S, ‘Zamina vykonannia viiskovoho obov’iazku alternatyvnoiu (neviiskovoiu) sluzhboiu yak pozytyvne zobov’iazannia derzhavy v umovakh voiennoho stanu: pro et contra’ [2025] 2 Ukrainskyi chasopys konstytutsiinoho prava 45 https://doi.org/10.30970/ jcl.2.2025.4 (in Ukrainian). Theses

6. Ratushna B, ‘Nalezhne dokazuvannia u sudovomu pravozastosuvanni Ukrainy v svitli praktyky Yevropeiskoho sudu z prav liudyny (zahalnoteoretychne doslidzhennia)’ (dys kand yuryd nauk, 2014) (in Ukrainian). pravoua.com.ua 118 Богдана Ратушна