Недоговірні зобов’язання в українській цивілістиці традиційно визначають через окремі інститути: відшкодування шкоди, безпідставне збагачення, ведення чужих справ без доручення, рятування та інші спеціальні конструкції. Такий підхід є необхідним для аналізу відповідних юридичних фактів, умов виникнення зобов’язань і способів захисту, однак він не дає вичерпної відповіді на питання про системне місце недоговірних зобов’язань у приватному праві та про критерії їх координації з договором, речово-правовими способами захисту, наслідками недійсності правочину й іншими приватноправовими режимами. Метою статті є обґрунтування доктринальної моделі недоговірних зобов’язань як координаційного механізму системи приватного права, визначення її ключових категорій і формулювання критеріїв розмежування, конкуренції та взаємодії недоговірних вимог з іншими способами приватноправового захисту. У статті запропоновано використовувати категорію приватноправового дисбалансу як узагальнювальну категорію, що охоплює майнову втрату, безпідставну майнову вигоду, неуповноважене втручання в чужу сферу, створення загрози, витрати на її відвернення та інші деформації рівноваги між суб’єктами приватного права. Обґрунтовано, що компенсаційні, реституційні, інтервенційні та превентивно-спеціальні зобов’язання утворюють самостійну, але не ізольовану функціональну підсистему приватного права. Зроблено висновок, що координація недоговірних зобов’язань має ґрунтуватися на принципі функціональної комплементарності. Цей принцип передбачає збереження автономії кожного приватноправового режиму у властивій йому сфері регулювання та водночас допускає їхню взаємодію там, де одна фактична ситуація породжує кілька юридичних вимірів. Запропонована модель має значення для визначення меж цивільно-правової відповідальності та відшкодування збитків у ситуаціях конкуренції вимог, а також для рекодифікації цивільного законодавства України, оскільки дає змогу уникнути хаотичної конкуренції вимог, подвійного відшкодування або іншого повторного майнового відновлення за один і той самий елемент порушення та механічного нашарування норм.

Authored books

1. Baloch T A, Unjust Enrichment and Contract (Hart Publishing 2009).

2. Dannemann G, The German Law of Unjustified Enrichment and Restitution: A Comparative Introduction (Oxford University Press 2009) https://doi.org/10.1093/acprof:o so/9780199533114.001.0001.

3. Farnsworth W, Restitution: Civil Liability for Unjust Enrichment (University of Chicago Press 2014) https://doi.org/10.7208/chicago/9780226144337.001.0001.

4. Gordley J, Foundations of Private Law: Property, Tort, Contract, Unjust Enrichment (Oxford University Press 2006) https://doi.org/10.1093/oso/9780199291670.001.0001.

5. Grundmann S, Micklitz H-W, Renner M, New Private Law Theory: A Pluralist Approach (Cambridge University Press 2021) https://doi.org/10.1017/9781108760089.

6. Markesinis B S, Unberath H, The German Law of Torts: A Comparative Treatise (4th edn, Hart Publishing 2002).

7. Terrp F, Simler P, Lequette Y and Chpnedp F, Droit civil. Les obligations (12e pd, Dalloz 2019).

8. Vicente D M, Comparative Law of Obligations (Edward Elgar Publishing 2021) https://doi. org/10.4337/9781789905816.

9. Virgo G, The Principles of the Law of Restitution (3rd edn, Oxford University Press 2015) https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198726388.001.0001. Edited books

10. Cartwright J, Whittaker S (eds), The Code Napoléon Rewritten: French Contract Law after the 2016 Reforms (Hart Publishing 2017).

11. Van Erp S, Akkermans B (eds), Cases, Materials and Text on National, Supranational and International Property Law (Hart Publishing 2012).

12. von Bar Christian, Clive Eric, Schulte-N|lke Hans, (eds), Principles, Definitions and Model Rules of European Private Law: Draft Common Frame of Reference (DCFR) (Full Edition, Sellier European Law Publishers 2009) Introduction, paras 34–40; Books V–VII. 149 ПРАВО УКРАЇНИ • 2026 • № 2 • 134-149 НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЯК КООРДИНАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ СИСТЕМИ ПРИВАТНОГО ПРАВА

13. Spasybo-Fatieieva I (ed), Traktat pro kompensatsiiu v pravi (ECUS 2026) (in Ukrainian).

14. Spasybo-Fatieieva I (ed), Vchennia pro tsyvilno-pravovu vidpovidalnist (ECUS 2025) (in Ukrainian).