Банкрутство є однією з найскладніших сфер регулювання приватно-правових відносин. Відносини неспроможності з іноземним елементом потребують особливою уваги як з боку законодавця, так і органів правозастосування. У справах про транскордонну неспроможність судді стикаються з необхідністю вирішувати колізії правопорядків щодо компетентного суду та застосовуваного права, а також і колізії прямо не пов’язаних з банкрутством. Такими відносинами є договірні, фінансові, корпоративні і, навіть, сімейні та трудові. У результаті останньої масштабної реформи, що завершилась прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства, зроблено значний крок на шляху наближення відповідного законодавства до міжнародних стандартів у межах євроінтеграції. Сьогодні оновлений Цивільний кодекс має стати базою для подальшого розвитку цієї вузької сфери національного законодавства. Водночас залишаються окремі елементи національного законодавства про банкрутство, що потребують подальшого удосконалення з урахуванням рекомендацій щодо будування ефективної системи розв’язання боргів приватних осіб. На сучасному етапі оновлення (рекодифікації) цивільного законодавства у сфері банкрутства пропонується узгодити правила і процедури з розв’язання колізій правопорядків з положеннями законодавства про міжнародне приватне право. У статті аналізується сучасний стан розвитку законодавства України про транскордонні банкрутства в контексті удосконалення регулювання у сфері міжнародного приватного права. Автор статті доходить висновку про те, що у процесі імплементації положень нового Цивільного кодексу загальні положення міжнародного приватного права необхідно буде реалізовувати у спеціальному законодавстві. Це потребує урахування колізійних норм Регламенту ЄС 2015/848 про транскордонну неспроможність. Автор обґрунтовує підхід, відповідно до якого Книга восьма “Міжнародне приватне право” проєкту Цивільного кодексу України має стати основою для розширення механізмів колізійного регулювання у транскордонних справах про банкрутство, передбаченого у спеціальному законодавстві. У цьому контексті більш змістовного наповнення потребує визначення колізійної прив’язки lex concursus, що уточнюється судовою практикою в Європейському Союзі. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано подальший розвиток законодавства про банкрутство та сформульовано основні напрями наближення вітчизняного законодавства до норм і стандартів Європейського Союзу у сфері вирішення колізій у транскордонних справах про банкрутство.

Authored books

1. Biryukov O, Nauka pro bankrutstvo: vybrani pratsi (Alerta 2023) (in Ukrainian).

Edited books

2. Campbell D, Campbell C (eds), International Civil Procedure (Second Edition, Juris Publishing 2011).

3. Dovgert A, Kysil V (red), Mizhnarodne pryvatne pravo: pidruchnyk (2-he vydannia, Alerta 2014) (in Ukrainian). pravoua.com.ua 70 Олександр Бірюков

Journal articles

4. King A, ‘Global Civil Procedure’ [2021] 62(1) Harvard International Law Journal 223–293.

5. Biryukov O, ‘Rozghliad transkordonnykh sprav pro bankrutstvo v Ukraini: skladnoshchi i perspektyvy’ [2017] 11–12 Yurydychna Ukrainy 63–72 (in Ukrainian).

6. Dovgert A, Biryukov O, ‘Transkordonni bankrutstva ta rekodyfikatsiia tsyvilnoho zakonodavstva Ukrainy’ [2022] 4 Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy 111–128 (in Ukrainian).

Theses

7. Biryukov O, ‘Transkordonni bankrutstva i mizhnarodne pryvatne pravo’ (dys d-ra yuryd nauk, 2010) (in Ukrainian).

8. Novoseltsev I, ‘Transkordonna neplatospromozhnist u mizhnarodnomu pryvatnomu pravi’ (dys kand yuryd nauk, 2012) (in Ukrainian).

9. Stakhieieva-Bohovyk O, ‘Transkordonna nespromozhnist: pravova katehoriia “tsentr osnovnykh interesiv borzhnyka”‘ (dys kand yuryd nauk, 2015) (in Ukrainian).