Проблема захисту культурних цінностей в умовах збройної агресії проти України та їх незаконного переміщення з окупованих територій актуалізувала питання вдосконалення міжнародного приватного права. Відсутність єдиної міжнародної конвенції та уніфікованих норм щодо застосовного права у спорах, пов’язаних із культурними цінностями, створює значні труднощі для їх реституції. МЕТА СТАТТІ полягає в дослідженні сучасних підходів до визначення застосовного права у спорах щодо культурних цінностей, аналізі практики зарубіжних судів та обґрунтуванні необхідності вдосконалення українського законодавства у цій сфері. У статті розглянуто традиційний принцип lex rei sitae, який забезпечує простоту та визначеність, але водночас може призводити до втрати прав первинного власника у випадках добросовісного набуття. На прикладі справи Winkworth v. Christie’s показано, що застосування іноземного права здатне фактично позбавити законного власника його титулу. Аналізуються альтернативні моделі, зокрема lex originis і bonae fidei emptor clause, які спрямовані на баланс між захистом прав первинного власника та інтересами добросовісного набувача. Особливу увагу приділено практиці американських судів, де застосовуються гнучкі методи визначення права – “найзначніших контактів” та “аналіз державних інтересів”. Приклади справ Autocephalous Greek-Orthodox Church v. Goldberg і Cassirer v. Thyssen-Bornemisza Collection демонструють різні підходи до вирішення колізійних питань, що водночас створює ризик правової невизначеності. Окремо розглянуто застосування lex flagi у справах щодо культурних об’єктів, знайдених у нейтральних водах, та його проблемні наслідки. Автор доходить висновку, що застосування традиційного принципу lex rei sitae у спорах щодо культурних цінностей має як переваги, так і суттєві недоліки. У сучасних умовах доцільним є закріплення у законодавстві України спеціальної колізійної норми lex originis у поєднанні з правилом bonae fidei emptor clause, що сприятиме ефективнішій реституції культурних цінностей, незаконно переміщених із території України.

Journal articles

1. Aygn M, ‘The applicable law to cultural property’ [2016] 4(6) International Journal of Liberal Arts and Social Science 57.

2. Chechi A, ‘When Private International Law Meets Cultural Heritage Law – Problems and Prospects’ [2017] XIX Yearbook of Private International Law 269 https://doi. org/10.9785/9783504386078-014.

3. Favero Diego, ‘Lex rei sitae e traffico illecito di reperti archeologici’ [2012] IV(20) ARCHEOMAFIE 38.

4. Fincham D, ‘How adopting the Lex originis rule can impede the flow of illicit cultural property’ [2008] 32 Columbia Journal of Law and the Arts 111–150.

5. Kryvolapov B, ‘Cultural Property Protection in Private International Law’ [2024] 8(1) Bratislava Law Review 171 https://doi.org/10.46282/blr.2024.8.1.382.

6. Lanciotti A, ‘Roszczenia restytucyjne z zakresu podwodnego dziedzictwa kultury – sprawa Brązu Getty’ego’ [2021] 50(2) GdaĔskie Studia Prawnicze 68 https://doi.org/10.26881/ gsp.2021.2.04.

7. Reyhan P Y, ‘A Chaotic Palette: Conflict of Laws in Litigation between Original Owners and Good-Faith Purchasers of Stolen Art’ [2001] 50(4) Duke Law Journal 955 https://doi. org/10.2307/1373101.

8. Symeonides S C, ‘A Choice-of-Law Rule for Conflicts Involving Stolen Cultural Property’ [2005] 38(4) Vanderbilt Journal of Transnational Law 1177.

9. Shuba B, ‘Zakhyst kulturnykh tsinnostei: Lex rei sitae vs. protydiia nezakonnomu obihu (mizhnarodnyi dosvid)’ [2017] 3 Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii 215 (in Ukrainian).

Theses

10. Dudenko T, ‘Tsyvilno-pravova okhorona prav na kulturni tsinnosti ta yikh oborotozdatnist’ (dys kand yuryd nauk, 2017) (in Ukrainian).

Websites

11. Barsukova O, Rosiiany taky vkraly skifske zoloto – Ofis henprokurora (Ukrainska pravda, 10 travnia 2022) (accessed 21.02.2026) (in Ukrainian).

12. Lototska N, ‘Okupanty rozghrabuvaly Khersonskyi khudozhnii muzei: vynosyly vse, shcho bachyly’ (5 lystopada 2022) (accessed 21.02.2026) (in Ukrainian).

13. Okupanty vykraly ta vyvezly v Donetsk eksponaty z muzeiv Mariupolia (Slovo i Dilo, 28 kvitnia 2022) (accessed 21.02.2026) (in Ukrainian).