Збройний конфлікт, спричинений агресією Російської Федерації проти України, має загальні та особливі ознаки, що визначаються положеннями міжнародного права і національного законодавства. Епістемологія загальних ознак збройного конфлікту між РФ і Україною підтверджує існуючі підходи до характеристики збройного конфлікту, насамперед у міжнародному праві, однак, по суті, не дає підстав для визначення особливостей, що мають значення для доктринальної діагностики його природи, початку, перебігу, завершення. Власне кожний збройний конфлікт потребує особливого підходу до встановлення не лише його воєнних, політичних, а й правових аспектів, що відображається на прогнозуванні завершення збройного конфлікту, на юридичній кваліфікації дій сторін збройного конфлікту. Правові аспекти завершення збройного конфлікту виявляються в можливості укладення міжнародної угоди, якою може бути мирна угода, та розкриваються у змісті такого міжнародного документа. Завершення збройного конфлікту з РФ для України має особливе значення. Наслідки для України збройного конфлікту, спричиненого агресією РФ, визначаються на сьогодні великими людськими втратами, знищенням об’єктів критичної інфраструктури, енергетичної системи, окупацією території, значними економічними втратами. Натомість позиція РФ з початку збройного конфлікту та у процесі його перебігу характеризувалася гібридними діями, які приховувалися ідеологемами та беззмістовними заявами про власну безпеку, а з 24 лютого 2022 р. – необхідністю провести так звані денацифікацію та демілітаризацію України. Водночас визнання факту збройного конфлікту з Україною, мети агресії проти України – знищення української державності в офіційних політичній, правовій доктринах РФ відсутнє. Правові аспекти завершення збройного конфлікту, спричиненого агресією РФ проти України, залежать від воєнної, політичної складових перебігу збройного конфлікту та зумовлені економічною складовою, що є визначальною у спроможності агресора продовжувати збройний конфлікт. Метою статті є розкриття і характеристика правових аспектів завершення збройного конф лікту між РФ і Україною, які мають комплексні, системні ознаки та засновуються на нормах і положеннях міжнародного права, на існуючих у світовій практиці прецедентах, ураховують норми, положення національного законодавства щодо можливого правового урегулювання завершення збройного конфлікту.

Edited books

1. Bell C, Wise L, ‘Peace Processes and Their Agreements’, In: Mac Ginty R, Wanis-St. John A (eds), Contemporary Peacemaking (Palgrave Macmillan, Cham 2022) https://doi. org/10.1007/978-3-030-82962-9_19.

2. Kohen M, HpELpM, ‘Peace Agreements and Territorial Change’, In: Weller M, Retter M, Varga A (eds), International Law and Peace Settlements (Cambridge University Press 2021) 432–446 https://doi.org/10.1017/9781108627856.020.

Journal articles

3. Klafkowski A, ‘The Potsdam Agreement as Reflected in Peace Treaties’ [2019] 10 Przegląd Prawniczy Uniwersytetu Im. Adam Mickiewicza 279–295 https://doi.org/10.14746/ ppuam.2019.10.10. Conference papers

4. T¡nnesson S, ‘Sino-Vietnamese relations and the South China Sea’, presented at the South China Sea panel of the Third EUROSEAS conference, 6 September 2001 (accessed 27.04.2026).

Encyclopaedias

5. Bell C, ‘Ceasefire’ (Max Planck Encyclopedia of Public International Law) (accessed 27.04.2026).

Newspaper articles

6. Petrenko Roman, Lavrov zaiavyv, shcho viinu ne mozhna zakinchyty bez “harantii bezpeky dlia Rosii” (Ukrainska pravda, 11.04.2026) (accessed 27.04.2026) (in Ukrainian).

7. Putin oholosyv pro “spetsialnu viiskovu operatsiiu” (TSN, 24.02.22) (accessed 27.04.2026) (in Ukrainian).

Websites

8. Butchard P, ‘Peace deals, territorial changes, and international law’ (Commons Library Research Briefing, 4 December 2025) (accessed 27.04.2026).

9. Russian Offensive Campaign Assessment (Institute for the Study of War. ISW, March 16, 2026) (accessed 27.04.2026).