Сучасні виклики війни та післявоєнної відбудови поставили екологічні права у центр правової та політичної дискусії, адже містобудівні завдання воєнного часу потребують інтеграції екологічних стандартів у планування, забудову та управління територіями. Метою статті є окреслення моделі містобудування, де такі стандарти є умовою гармонізації відновлення та збереження довкілля. Аналіз доктринальних підходів українських учених дав змогу вибудувати архітектоніку екологічних прав, що ґрунтується на конституційному фундаменті. Доктринальні положення та практичні механізми реалізації виступають надбудовою цієї конструкції, охоплюючи три блоки правового регулювання: природноресурсовий, середовищеохоронний та право екологічної безпеки. Міжнародний досвід реконструкції Берліна після Другої світової війни та відбудови Сараєво після конфліктів на Балканах демонструє різні моделі поєднання правових механізмів із практичними інструментами. Особливе значення має французька Хартія довкілля (2005), яка підтверджує потребу конституційного осмислення екологічних прав. Порівняння міжнародних моделей із українським досвідом засвідчує спільну мету – інтеграцію екологічних прав у містобудівне право як базовий елемент сталого розвитку. Екологічні права мають стати ядром відбудови, забезпечуючи екологічну безпеку, охорону довкілля та узгодження з acquis ЄС. Їх критичне осмислення в міжнародних проєктах уможливить уникнути ризиків урбіциду – руйнування міського середовища, що загрожує культурній автентичності та екологічній стійкості. Універсальні правові дилеми воєнного часу вирішуються через прозорість, участь громадськості та дотримання міжнародних стандартів.

Authored books

1. Coward M, Urbicide: The Politics of Urban Destruction (Routledge 2007) https://doi. org/10.4324/9780203890639.

2. Graham S, Cities Under Siege: The New Military Urbanism (Verso 2010).

3. Rey E, Laprise M, Lufkin S, ‘Urban Brownfields: Origin, Definition, and Diversity’, In: Neighbourhoods in Transition. The Urban Book Series (Springer 2022) https://doi. org/10.1007/978-3-030-82208-8_2.

4. Hetman A, Doktryna ekolohichnoho prava ta zakonodavstva Ukrainy (Oberih 2019) (in Ukrainian).

5. Krasnova M, Krasnova Yu, Ekolohichne pravo Ukrainy. Zahalna chastyna: pidruchnyk (VPTs “Kyivskyi universytet” 2021) (in Ukrainian).

Journal articles

6. Bousquet A, ‘Urbicide: The Politics of Urban Destruction by Martin Coward’ [2010] 1(2) Global Discourse 190–192 https://doi.org/10.1080/23269995.2010.10707865.

7. Kostytskyi M, ‘Problemy Ekolohichnoi Konstytutsii Zemli u konteksti hlobalnoho pravovoho rehuliuvannia vzaiemyn liudyny i pryrody’ [2006] 16(8) Naukovyi visnyk NLTU 120–125 (in Ukrainian).

8. Poiedynok V, Harahonych O, ‘Rehuliatorne sproshchennia v pravi Yevropeiskoho Soiuzu’ [2025] 12 Pravo Ukrainy 45–48 https://doi.org/10.33498/louu-2025-12-045 (in Ukrainian).

9. Tarnavska M, ‘Ekolohichne pravo u naukovykh doslidzhenniakh ta vykladanni’ [2021] 8(4)32 Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”. Seriia: “Iurydychni nauky” 96–101 https://doi.org/10.23939/law2021.32.096 (in Ukrainian).

Conference papers

10. Andreitsev V, ‘Ekolohichne pravo Ukrainy: problemy intehratsii ta dyferentsiatsii’, Problemy intehratsii ta dyferentsiatsii v ekolohichnomu pravi: materialy Vseukrainskoho nauk.-prakt. kruhloho stolu, 25 veres. 2014 r., (Dnipropetrovsk 2014) 5–33 (in Ukrainian).

Theses

11. Anisimova H, ‘Teoretychni zasady rozvytku ekolohichnoho zakonodavstva Ukrainy v konteksti pryrodno-pravovoi doktryny’ (dys d-ra yuryd nauk, 2019) (in Ukrainian).

Websites

12. Environmental and Social Impact Assessment (ESIA) (iFluids Engineering) (accessed 10.03.2026).

13. NEFCO, Annual Report 2025 (Nordic Environment Finance Corporation, 2026) (accessed 10.03.2026).

14. Post-Conflict and Post-Disaster Reconstruction and Recovery (UNESCO, World Heritage Centre) (accessed 01.03.2026).

15. The future of European competitiveness: Report by Mario Draghi (2024) (accessed 10.03.2026).

16. Weiss D, Harbusch G, Maurer B, ‘CIAM 4 and the Unanimous Origins of Modernist Urban Planning’ (ArchDaily February 07, 2015) (accessed 03.03.2026).

17. Mykhailova O, Urbitsyd – stratehiia rosiiskykh okupantiv v rosiisko-ukrainskii viini (Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen, 06.10.2022) (accessed 10.03.2026) (in Ukrainian).