Спортивне громадянство знаходиться у матриці lex sportiva, перебуваючи на перехресті консюмеризму і вірності, ідентичності й патріотизму, державного (публічного) та особистого (приватного). Зміна спортивного (олімпійського) громадянства (у формі вибору особою одного з наявних подвійного чи набуття альтернативного громадянства) для продовження спортивної кар’єри під прапором іншої держави – це дилема і проблема-феномен для сучасного суспільства, оскільки породжує морально-етичні дискусії щодо сap-tied громадянства, компрометує громадянство як постійний у часопросторі та ефективний зв’язок, nexus, між особою та державою. Мета статті – проаналізувати правові передумови зміни особою спортивного (олімпійського) громадянства задля продовження особистої спортивної кар’єри (для участі в Олімпійських іграх та інших міжнародних спортивних змаганнях), зокрема на підставі основних рішень Міжнародного спортивного арбітражу та ad hoc квазі-судових представництв у столицях Олімпійських ігор. Також варто порівняти спільні та відмінні риси цієї процедури для осіб з подвійним громадянством (набули від народження у формі філіації, кумулятивно на підставі застосування права крові jus sanguinis та права ґрунту jus soli), які вибрали (оптували) одне з них як “функціональне” громадянство, та осіб, які після народження набули альтернативне громадянство і стали особами з множинним громадянством, виступаючи почергово за обидві держави громадянства. Зміна спортивного громадянства може мати як різні причини (втеча від війни та запровадження санкцій (неможливість / заборона виступів на змаганнях під прапором рідної держави), систематичний булінг з боку керівництва спортивних федерацій, висока конкуренція, одруження з іноземцем/кою, переїзд), так і правову процедуру набуття альтернативного громадянства (у зв’язку з натуралізацією (звичайною чи приві­ лейованою), оптацією чи транфертом).

Authored books

1. Bosniak L, The Citizen and the Alien: Dilemmas of Contemporary Membership (Princeton University Press 2006).

2. Sofinska I, Filosofs’ko-pravova visija doktryny hromadjanstwa (Kamenjar 2018) (in Ukrainian).

Edited books

3. Guschwan M (ed), Sport and Citizenship (1st Edition, Routledge 2015) https://doi. org/10.4324/9781315708485.

4. Spiro P J, ‘The end of Olympic nationality’, In: Jenkins F, Nolan M, Rubenstein K, eds. Allegiance and Identity in a Globalised World. Connecting International Law with Public Law (Cambridge University Press, 2014) 478–496. https://doi.org/10.1017/CBO9781139696654.029.

Journal articles

5. Bloemraad I, ‘Theorising the power of citizenship as claims-making’ [2018] 44(1) Journal of Ethnic and Migration Studies 4–26 https://doi.org/10.1080/1369183X.2018.1396108. 

6. Jansen J, ‘Nationality swapping in the Olympic Games 1978–2017: A supervised machine learning approach to analysing discourses of citizenship and nationhood’ [2019] 54(8) International Review for the Sociology of Sport 971–988 https://doi. org/10.1177/1012690218773969.

7. Jansen J, ‘Replication Data for: Nationality Swapping in the Olympic Field 1948–2016’ [2018] Harvard Dataverse, V1 https://doi.org/10.7910/DVN/WRDL17.

8. Jansen J, Oonk G, Engbersen G, ‘Nationality swapping in the Olympic field: towards the marketization of citizenship?’ [2018] 22(5) Citizenship Studies 523–539 https://doi.org/10.1 080/13621025.2018.1477921.

9. Jansen J, Skey M, ‘Who Can Represent the Nation? Elite Athletes, Global Mega Events and the Contested Boundaries of National Belonging’ [2020] 54(6) Sociology 1194–1211 https:// doi.org/10.1177/0038038520931997.

10. Joppke C, ‘Transformation of Citizenship: Status, Rights, Identity’ [2007] 11(1) Citizenship Studies 37–48. https://doi:10.1080/13621020601099831.

11. McGarry K, ‘Sport in Transition: Emerging Trends on Culture Change in the Anthropology of Sport’ [2010] 39(3) Reviews in Anthropology 151–172 https://doi.org/10.1080/00938157. 2010.502216.

12. Oonk G, ‘Sport and nationality: towards thick and thin forms of citizenship’ [2022] 24(3) National Identities 197–215 https://doi.org/10.1080/14608944.2020.1815421.

13. Shachar A, ‘Picking Winners: Olympic Citizenship and the Global Race for Talent’ [2011] 120(8) The Yale Law Journal 2088–2139.

14. Shachar A, ‘The Race for Talent: Highly Skilled Migrants and Competitive Immigration Regimes’ [2006] 81(1) New York University Law Review 148–206.

15. Shachar A, R Hirschl, ‘On Citizenship, States, and Markets’ [2014] 22(2) Journal of Political Philosophy 231–257 https://doi.org/10.1111/jopp.12034.

16. Spiro P J, ‘Problematizing Olympic Nationality’ [2021] 114 American Journal of International Law Unbound 374–379 https://doi.org/10.1017/aju.2020.73.

17. Vink M P, de Groot G-R, ‘Citizenship Attribution in Western Europe: International Framework and Domestic Trends’ [2010] 36(5) Journal of Ethnic and Migration Studies 713–734 https://doi.org/10.1080/13691831003763914.

18. Wollmann A S, Vonk O, de Groot G-R, ‘Towards a Sporting Nationality?’ [2015] 22(2) Maastricht Journal of European and Comparative Law 305–321 https://doi. org/10.1177/1023263X1502200208.

19. Zhang X, Dumitrica D, Jansz J, ‘Naturalised athletes as national icons: official and netizen narratives of Eileen Gu in the 2022 Winter Olympics’ [2026] 29(2) Sport in Society 255–275 https://doi.org/10.1080/17430437.2024.2438000.

Newspaper articles

20. García T, Álvarez Del Vayo M, Arato L, ‘Trading flags for medals: Inside the Olympic naturalisation market’ (European Data Journalism Network, November 3, 2024) (accessed 29.06.2026).

21. Harding J, ‘Nationality at the Olympics: Does it matter?’ (Deutsche Welle, February 19, 2026) (accessed 29.06.2026).

Websites

22. IOC Executive Board approves seven athletes’ changes of sporting nationality for the Milano Cortina 2026 Olympic Winter Games (accessed 29.06.2026).