Статтю присвячено теоретико-методологічному дослідженню проблеми установчої влади в контексті сучасної юридичної доктрини України. Обґрунтовується необхідність перегляду усталених підходів до розуміння установчої влади шляхом попереднього уточнення змісту основоположних категорій “правова доктрина”, “юридична доктрина” та “установча влада”. Вихідною методологічною передумовою дослідження є положення про те, що без належного визначення предмета юридичної доктрини неможливо сформувати цілісну теорію установчої влади та забезпечити її коректне застосування у конституційно-правовій практиці. У статті критично переосмислюється традиційне співвідношення понять правової та юридичної доктрин. Автори доводять, що їх розмежування має здійснюватися не за критерієм практичного чи теоретичного характеру, а за предметом дослідження. Правова доктрина визначається як система теоретичних положень про право як універсальний нормативний спосіб соціального управління, тоді як юридична доктрина характеризується як вчення про юридичне право – особливу історичну форму права, нерозривно пов’язану з виникненням держави та функціонуванням публічної влади. Такий підхід, на думку авторів, створює необхідну методологічну основу для дослідження установчої влади. Центральне місце в дослідженні займає авторська концепція установчої влади. Обґрунтовується, що установча влада не є різновидом публічної влади чи однією з форм здійснення державної влади. Вона має первинний соціально-нормативний характер і виступає історичною та юридичною передумовою виникнення держави, юридичного права та інститутів публічної влади. Установча влада визначається як здатність політично організованого суспільства встановлювати нормативні засади власного існування, легітимувати форми організації публічної влади та визначати конституційний лад держави. Відповідно публічна влада розглядається як результат здійснення установчої влади, а не як її родове поняття. Окрему увагу приділено критичному аналізу сучасних доктринальних підходів до установчої влади та практики їх застосування у рішеннях Конституційного Суду України і Верховного Суду. Автори обґрунтовують, що ототожнення діяльності парламенту зі здійсненням установчої влади не узгоджується з конституційною природою Верховної Ради України як органу законодавчої влади та не має достатнього теоретичного обґрунтування. У зв’язку з цим здійснюється критичний перегляд окремих доктринальних положень щодо юридичної природи Конституції України, її ухвалення та реалізації народного суверенітету. У статті також запропоновано авторське розуміння державного інтересу як загального інтересу політично організованого суспільства у власному самозбереженні, що реалізується через механізми державного управління. На цій методологічній основі зроблено висновок про те, що народ є єдиним суб’єктом установчої влади, тоді як держава виступає лише інституційною формою реалізації влади народу. Обґрунтовується необхідність формування цілісної юридичної доктрини установчої влади як важливої передумови розвитку науки конституційного права та вдосконалення конституційної практики України.

Authored books

1. Yushchyk O,  Dialektyka prava: kn.1: Obscheye ucheniye o prave (kriticheskiy analiz obshepravovych ponyatiy) (In Yure 2013) (in Russian). Edited books

2. Pravova doktryna Ukrainy: u 5 t. (V Tatsii (holova redkol), Pravo 2013) (in Ukrainian).

Journal articles

3. Tepliuk M, Yushchyk O, ‘Ustanovcha vlada yak klyuchovyy chynnyk derzhavnostiʼ [2026] 7 Pravo Ukrainy 122–136 https://doi.org/10.33498/louu-2026-07-122 (in Ukrainian).

4. Yushchyk O, ‘Pro klasyfikatsiyi ta vydy prava’ [2014] 5 Pravo Ukrainy 41–51 (in Ukrainian).

Theses

5. Berchenko H, ‘Konstytutsiya yak akt ustanovchoyi vlady’ (dys doktora yuryd nauk, 2024) (in Ukrainian).

6. Maksakova R, Konstytutsiino-pravovi problemy ustanovchoi vlady v Ukraini (dys dokt yuryd nauk, 2013) (in Ukrainian).

Encyclopaedias and dictionaries

7. Suchasnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy: 65000 sliv (V Dubichynskyi (zah. red.), ShKOLA 2006) (in Ukrainian).

8. Velyka yurydychna entsyklopediia: u 20 t. T. 4: Konstytutsiine pravo (Iu Barabash (holova redkol.), Pravo 2024) (in Ukrainian).