У статті розглядаються джерела кримінального права, виокремлюються, з погляду формально-юридичних властивостей, ті з них, які є нормативно-правовими актами, містять норми кримінального права і за юридичною силою є законами України про кримінальну відповідальність. Пропонується поділяти джерела кримінального права на основні і субсидіарні. До основних відносяться Конституція України, рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності норм кримінального права, міжнародні договори, згода на які надана Верховною Радою України, закони про кримінальну відповідальність, визначальним і базовим серед яких є Кримінальний кодекс України. Субсидіарні джерела не містять норм кримінального права як таких, а є нормативно-правовими актами іншої галузевої приналежності. Норми чи елементи цих актів включаються у зміст закону про кримінальну відповідальність як додаткові (бланкетні диспозиції), підпорядковуються йому та виконують у кримінально-правовому регулюванні специфічні допоміжну та конкретизуючу функції.