У статті розглянуто причини прийняття Кримінального кодексу Української Соціалістичної Радянської Республіки 1927 р., виконані розрахунки знаків, що входять до частин, глав, статей. З’ясовано, що обсяг «Загальної частини» становить 26 %, «Особливої частини» — 74 % від загального обсягу матеріалу; пріоритетним напрямом є глава ІІ «Злочини проти порядку управління», в якій зосереджено найбільшу кількість знаків. Доведено наявність тенденції посилення жорстокості покарань, оскільки кількість статей, які передбачали вищу міру покарання, дорівнювала 43, або 17,1 % від їхньої загальної кількості. Доведено недосконалість юридичної техніки КК УСРР 1927 р. із причини несистематичності викладення матеріалу, відсутності єдиної нумерації та нечіткості у формулюванні деяких статей та санкцій.