Здійснено аналіз найвідоміших у пострадянській юриспруденції точок зору щодо питання про стадії процесу юридичного прогнозування. Вказано на нелогічність тих схем цього процесу, які передбачають, що побудова математичної моделі, яка описує систему зв’язків і відносин об’єкта прогнозування із зовнішніми факторами, передує виявленню якiсних i кiлькiсних характеристик соцiально-правових факторiв, котрі впливають на об’єкт прогнозування, та визначенню форми і щільності зв’язку мiж цим об’єктом і вказаними факторами. Показано неприпустимість ігнорування внутрішнього фактора в процесі побудови прогностичної математичної моделі. Висловлено сумнів в обґрунтованості виділення окремих стадій для перспективного та нормативного прогнозування. Зроблено висновок, що стадіями процесу юридичного прогнозування є: 1) передпрогнозна орієнтація; 2) збiр і системний аналiз даних про об’єкт прогнозування та прогнозний фон; 3) побудова прогнозу; 4) його верифiкацiя; 5) коректування прогнозу; 6) оформлення результатів прогнозування та їх приймання замовником прогнозного дослідження.