Стаття присвячена аналізу принципу справедливого балансу між державними і приватними інтересами у практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справах, пов’язаних із використанням державою права на позбавлення особи її майна (експропріації) згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Автор описує розвиток права особи на одержання компенсації від держави у практиці ЄСПЛ. Обґрунтовуючи висновок про те, що в разі експропріації активів особі має бути виплачена компенсація, автор зазначає, що розмір компенсації підлягає оцінці в широкому контексті. У своїй практиці ЄСПЛ дозволяє розглядати як компенсацію будь-яку об’єктивну суму, залежно від вартості майна. Відсутність компенсації може бути виправдана лише винятковими обставинами, до оцінки яких слід підходити індивідуально.