Стаття поєднує виклад класичних, усталених у праві точок зору на природу, сутність і значення джерел права, а також сучасних поглядів і концепцій щодо цієї проблематики з урахуванням реалій сьогодення. Запропоновані підходи до вивчення проблем теорії джерел права, зокрема: етимологічний (загальноприйняті уявлення про зміст і поняття категорії «джерело права»); вивчення джерела права як природного явища (географічні, кліматичні, біологічні та інші фактори, що впливають на процес правоутворення); соціальні, політичні, ідеологічні, культурні фактори, що впливають на процес правотворчості, вивчення соціальної складової джерел права. Окремий вектор дослідження присвячений розгляду джерела права в широкому (матеріальне, ідеологічне та формально-юридичне) та вузькому (формально-юридичне) значеннях. Певна увага присвячена принципам дослідження джерел права (об’єктивності, історизму, єдності історичного і логічного, усебічності, системному методу).

Окремий розгляд — це питання співвідношенню категорій «форма права» та «джерело права». Крім того, запропонований побіжний розгляд поняття та системи джерел права Європейського Союзу.