У статті обґрунтовується положення про те, що одним із аргументів судового рішення (особливо рішення щодо обмежування здійснення прав людини) має бути необхідність досягнення балансу між інтересами особи, соціального угрупування чи об’єднання і, зрештою, усього суспільства. Висловлюються деякі міркування стосовно методики такого балансування у процесі здійснення судочинства (на основі аналізу Рішення Конституційног Суду України від 26 грудня 2011 р. № 20-рп/2011).