У статті акцентовано на тому, що конституційна юрисдикція є однією з основних функціональних складових судової влади, а іншою такою складовою є правосуддя. Головний зміст конституційного контролю становить вирішення уповноваженим державним органом питань про конституційність визначених за колом актів. Однак у більшості країн він охоплює й вирішення інших питань, тому загальний зміст конституційного контролю у різних країнах може різнитися. Значну увагу приділено еволюції правового регулювання у відповідній сфері, а також процесам становлення інститутів конституційного контролю в Україні. Вказано на неприйнятність залежності конституційної юрисдикції від так званої політичної влади.