У статті здійснено порівняльно-правовий аналіз судового прецеденту та судової практики. Зазначено, що у межах кожної правової системи сформувалося власне уявлення про сутність судового прецеденту, судової практики, їхню роль у регулюванні суспільних відносин через історичні, національні, державно-правові та інші чинники. Наголошено на тому, що нині ведеться дискусія про доцільність визнання рішень судів судовими прецедентами. Прихильники визнання судового прецеденту джерелом українського права звертають увагу на те, що судові прецеденти виконують значну роль у правовому регулюванні, оскільки завдяки їм конкретизуються закони, заповнюються прогалини в праві. Натомість опоненти заперечують існування в Україні прецедентної системи права, хоча й не виключають такої можливості.