У статті проведено аналіз поточного стану та узагальнено основні напрями подальшого розвитку міжнародного співробітництва України з питань торгівлі сировинними товарами. Особлива увага приділяється міжнародній співпраці України у сфері торгівлі зерном та цукром — двом найважливішим у торгово-економічному плані видам сировини країни. Зокрема, розглядаються переваги участі України в Міжнародній угоді по цукру 1992 р. та Міжнародній конвенції про торгівлю зерном 1995 р. Крім того, описується характер і причини виникнення проблем, пов’язаних із членством країни в Міжнародній раді по зерну і Міжнародній організації по цукру, та робиться наголос на необхідності їх щонайшвидшого вирішення. До можливих напрямів розширення міжнародного сировинного співробітництва України автор насамперед відносить торгівлю кавою, какао, тропічною деревиною, каучуком, нікелем і міддю.