У статті визначаються речово-правові способи захисту права власності та місце серед них віндикаційного позову. Аналізуються підстави застосування віндикаційного позову, умови витребування майна власником від недобросовісного та добросовісного набувача. Досліджується судова практика розгляду справ цієї категорії, правові позиції судових інстанцій у застосуванні положень ст. 388 ЦК України.

Обґрунтовується нетотожність понять «правова охорона» і «правовий захист». Зазначається наявність у цивілістичній науці тенденції до визнання правової охорони більш широким поняттям порівняно з правовим захистом, оскільки в основі правової охорони визначальними є принципи непорушності та здійснення цивільних прав, та заходи щодо запобігання порушенням цих прав. Між тим захисні норми спрямовані насамперед на відновлення порушеного права та усунення перешкод у його здійсненні.

Виявлено прорахунки при розгляді судами віндикаційних позовів. Визнається необ-ґрунтованою позиція вищих судових інстанцій, яка дозволяє витребувати майно, продане за судовим рішенням, що суперечить ч. 2 ст. 388 ЦК України.