У статті розглянуто питання про застосування нового закону про кримінальнувідповідальність щодо триваючих злочинів, які розпочалися до, а завершилися післянабрання таким законом чинності. Показано практичну значимість правильного вирішенняпорушеного питання. Зроблено висновок про те, що новий закон має застосовуватися увипадку, якщо діяння, вчинене особою після набрання цим законом чинності, містить складзакінченого злочину, передбаченого новим законом. Зазначено, що в інших випадках має застосовуватися закон, який є більш сприятливим для винного. Якщо новий закон частковополіпшує становище винної особи, а частково його погіршує, то такий закон має застосовуватися лише в тій частині, що поліпшує становище винної особи. Розглянуто особливостізастосування нового закону щодо злочинів, які складаються з кількох діянь, альтернативнозазначених у диспозиції статті (диспозиції частини статті) Особливої частини Кримінальногокодексу України, одне з яких є триваючим.