Стаття присвячена дослідженню положень міжнародних актів щодо актуаль них питань обмеження свободи вираження поглядів. Акцент зроблено на необхідності з’ясування у кожному конкретному випадку застосовності ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та існування втручання у свободу вираження поглядів (як у позитивному, так і негативному аспектах цього права). Особливу увагу приділено питанню стосовно того, в якому випадку і в якому обсязі відмова в доступі до інформації становить втручання у свободу вираження поглядів заявника. Зазначається, що це питання необхідно розглядати в кожній конкретній справі та в світлі таких критеріїв: мета запиту інформації, характер запитуваної інформації, роль заявника та чи була така інформація готовою і доступною. Показано, що для того, щоб бути виправданим, втручання у право на свободу вираження поглядів повинно бути «встановленим законом», «мати одну або декілька законних цілей», зазначених у п. 2 ст. 10 Конвенції, і, нарешті, — «необхідним у демократичному суспільстві» з урахуванням необхідності встановлення балансу з іншими основоположними правами і свободами.