У статті аналізовано зміст конституційного регулювання організації виконавчої влади в Україні в різні періоди вітчизняного державотворення. З цією метою розглянутоположення партійних документів та актів конституційного значення, оприлюднених у періодвизвольних змагань 1917–1920 рр.; законів про внесення змін і доповнень до Конституції(Основного Закону), прийнятих у 1991–1994 рр.; Конституційного Договору 1995 р., а такожофіційних проектів Конституції України, оприлюднених у 1992–1996 рр. Наголошенона тому, що, попри сприйняття базових цінностей конституціоналізму, пропонована модельорганізації державної влади, зокрема влади виконавчої, передбачала гіпертрофований заобсягом і змістом статус Президента України. Вказано на «гібридність» форми правління,яка у середині 90-х років склалася в Україні і по суті імітувала певні ознаки президентськоїреспубліки і змішаної республіканської форми.