Переважна більшість європейських держав застосовує конституційно закріплену норму: одна національна держава — одна офіційна (державна) мова, яка використовується на території всієї держави. Причому це правило застосовується незалежно від того,яка концепція нації — етнічна чи громадянська — покладена в основу розбудови держави.Конституції європейських держав питання визначення статусу мов, як і загальногопорядку їх застосування, відносять до компетенції вищих законодавчих органів держави.Адміністративно-територіальні одиниці не наділені правом визначати статус мові можуть запроваджувати місцевий режим використання мов лише відповідно до приписівконституції і на підставі законів, ухвалених компетентним законодавчим державним органом.