У статті розглядаються підходи, які застосовують інститути ЄС до уніфікації та гармонізації національного законодавства з охорони об’єктів права інтелектуальної власності. Зазначаються різні чинники наближення законодавства: політичні, інтереси економіки, готовність держав-членів. Показано відмінність у застосуванні інструментів гармонізації та уніфікації у зв’язку з введенням охоронних документів ЄС. Показано зворотний вплив регламентів ЄС щодо прав інтелектуальної власності ЄС на уніфікацію національного законодавства. Зазначається актуальність вирішення проблеми територіальності дії авторського права і суміжних прав у державах — членах ЄС та уніфікації законодавства з авторського права і суміжних прав.