Стаття присвячена особливостям застосування принципів «ex aequo et bono» та «amiable compositeur» у міжнародному комерційному арбітражі та транснаціональному виконавчому процесі. Зокрема, особливістю розгляду справи в міжнародному комерційному арбітражі, що відрізняє такий процес від національного судочинства, є можливість сторін визначити, що спір розглядатиме довірений «мировий посередник» (amiable compositeur), який вирішуватиме справу не лише на підставі правових норм і формальних вимог, а й керуючись принципом справедливості «ex aequo et bono». Однак у зв’язку із застосуванням названих методів вирішення спору можливими є проблеми при визнанні та виконанні таких рішень. За результатами дослідження зроблено висновок, що при виборі сторонами порядку та методу вирішення спору з використанням відповідних принципів («ex aequo et bono» та «amiable compositeur»), доцільно здійснити попередню перевірку того, чи право юрисдикції подальшого виконання рішення не містить обмежень щодо визнання таких рішень, у тому числі з підстав невідповідності рішень публічному порядку.