У статті порушується питання про необхідність запровадження правових механізмів забезпечення єдності судової практики у сфері призначення покарання. Доведено, що єдність правозастосування у питаннях призначення покарання є не менш важливою, аніж єдність у питаннях застосування судами норм матеріального та процесуального права, оскільки покарання є заходом примусу, який значною мірою впливає на сукупність прав та обов’язків особи. Наводяться аргументи на користь запровадження інституту екстраординарного перегляду судових рішень, які набрали законної сили, судом касаційної інстанції. Зроблено припущення про те, що реалізація запропонованої в межах цієї статті концепції сприяла б істотному вдосконаленню вітчизняної правової системи та забезпеченню існування правового інструментарію, який є необхідним для реалізації політики держави у сфері призначення покарання.