У статті досліджується правова регламентація неповної зайнятості актами Міжнародної організації праці та Європейського Союзу, законодавством України та зарубіжних країн. Вносяться пропозиції щодо удосконалення чинного трудового законодавства, проекту Трудового кодексу України в напрямі посилення захищеності прав та інтересів працівників, зайнятих неповний робочий час, з урахуванням міжнародних та європейських трудових стандартів, зарубіжного законодавчого досвіду.