Стаття присвячена дослідженню конституційних основ форм власності в Україні. Наголошено на залежності прогресивного устрою будь-якої країни від вирішення двох взаємопов’язаних проблем: власності і влади. Тому конституційне закріплення владовідносин у державі має супроводжуватися відповідним конституційним закріпленням форм власності. Розглянуто економічний і юридичний зміст власності. Проаналізовано соціальне, політичне, психологічне, національне значення власності. З’ясовано зміст державної, колективної, трудової, нетрудової, приватної форм власності, а також загального надбання народу. Розглянуто позитивний досвід економічно високорозвинених зарубіжних країн щодо функціонування різних форм власності. Зроблено висновок про необхідність конституційного закріплення та практичної реалізації багатоманіття форм власності в Україні. Закріпити всі можливі форми власності — обов’язок законодавця, якщо він прагне прогресивного і всебічного розвитку суспільства.