Стаття присвячена розгляду особливостей функціонування механізму правового регулювання з відкладальної та скасувальної умов правочину. Автор зазначає, що особливості функціонування механізму правоприпинення з відкладальної умови, наприклад при відчуженні певної речі, полягають у тому, що право здебільшого виникає незалежно від того, чи була передана річ (якщо це речові правовідносини) від боржника до кредитора, адже моментом виникнення права є факт настання відкладальної умови, а не факт передачі самої речі.

Аналізуючи процес припинення цивільних прав та обов’язків зі скасувальної та відкладальної умов правочину, автор зазначає, що залежно від вольової спрямованості осіб й утворених ними умов правочину можуть мати місце два способи функціонування механізму правоприпинення — об’єктивний та суб’єктивний.

Об’єктивне правоприпинення характеризується тим, що права, обов’язки, правовідносини або правосуб’єктність припиняються автоматично з моменту настання відповідної умови. 

Суб’єктивне правоприпинення, на думку автора, характеризується тим, що сторони в ролі моменту настання скасувальної або відкладальної умови передбачають не фактичний момент, коли має місце відповідна умова, а момент, коли особа або відповідні особи дізнаються про настання відповідної обставини.