У статті визначається сутність понять «прямий» і «перехресний» допит свідків і потерпілих. Наголошується, що у судовому засіданні під час судового допиту свідків використовується форма відповіді на питання, а пропозиція головуючого щодо вільного викладу показань стосується тільки допиту обвинуваченого. Прокурору та захиснику в судовому кримінальному провадженні для забезпечення ефективності виконання їх процесуальних функцій обвинувачення і захисту особливу увагу потрібно приділити дотриманню процесуального порядку, правильній стратегії та тактиці проведення прямого та перехресного допиту свідків і потерпілих, оскільки в умовах більш широкого застосування елементів змагальності за новим КПК України є більша вірогідність отримання від допитуваних осіб необхідної інформації для підтвердження правових позицій сторін. Наголошується, що суд не проводить допит, а тільки контролює дотримання правил його здійснення сторонами. Суддя може за протестом сторони знімати питання, які не стосуються суті кримінального провадження та у разі нечіткості в показаннях свідка, потерпіло- го щодо наявності або відсутності конкретних обставин вимагати від свідка однозначної відповіді на питання — «так» або «ні», але ставити свої запитання головуючий та судді можуть лише після того, як свідку поставлять запитання потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники та законні представники або при дослідженні інших доказів. Аналізується проблема участі обвинуваченого (підсудного) в «прямому» і «перехресному» допиті свідків і потерпілих на підставі положень міжнародних конвенцій та практики Європейського суду з прав людини та наводиться висновок, що обвинувачений, оскільки належить до сторони захисту, повинен мати право, навіть за наявності захисника, взяти участь у допиті свідків і потерпілих.