У статті викладається авторське бачення способів вирішення комплексу філософсько-методологічних проблем, що виникають у порівняльному правознавстві. Автор вказує на можливість застосування методу юридичного конструктивізму для визначення предметної сфери порівняння; доводить, що проявлений результат функціонально-структурного методу можливий лише на рівні порівнюваної правової дійсності. Релевантний концепт («конструкція»), на думку автора, повинен бути здатний до вираження в об’єктивній формі, відрізнятися визначеністю і характеризуватися автономністю серед інших правових явищ. Висвітлено авторське бачення застосування конструкцій на трьох рівнях виміру: теоретичному, нормативному та субстанціональному. Імпліцитні властивості конструкції, характерні для кожного з рівнів її вимірювання, дозволяють вирішувати питання, що виникають при реалізації завдань порівняльного правознавства. Застосування методу деконструкції дає можливість вирішити низку методологічних питань, пов’язаних із застосуванням метафізичних понятійних категорій правової науки, що підкреслює ефективність методу конструктивізму для порівняльного правознавства.