Автор стверджує, що викладач права повинен вчити студентів дійсному праву, тобто такому, яке застосовують суди; він не повинен приховувати власну точку зору, але водночас розкривати інші точки зору. Природного права не існує, але є правові цінності, спільні для більшості правових систем.

 Сократичний кейс-метод і збірники судових рішень мають переваги над лекційним викладанням і підручниками, і тому їх слід використовувати. Однак вони не дають загальної картини, а тому потребують доповнення вказівками викладача і читанням текстів.

 Студентів слід вчити бути критичними. Вони повинні знати, що подекуди судді є активістами, відхиляються від закону та використовують приховані техніки.