Статтю присвячено узагальненню ціннісного, наукового, навчального та нормотворчого потенціалу порівняльного правознавства як юридичної наукової дисципліни. Зокрема, стверджується, що воно несе в собі цінності поваги до правового досвіду інших народів, заперечення шовінізму та ізоляціонізму в правовій сфері. Виявлено роль порівняльного правознавства у критичній оцінці національного права, визначенні перспектив його розвитку. У зв’язку з цим обґрунтовується необхідність компаративізації навчальних програм вищої юридичної освіти, визначаються механізми забезпечення підготовки фахівців у сфері порівняльного правознавства. Оцінюються досвід і потенціал академічних наукових установ у розвитку цієї наукової дисципліни, здобутки і сучасний стан української школи юридичної компаративістики. Виявляються причини гальмування процесу визнання порівняльного правознавства як спеціальності для захисту кандидатських і докторських дисертацій у контексті дискусії про його автономний дисциплінарний статус. Наголошується на ролі порівняльного правознавства у науковому забезпеченні нормотворчості.