Принципи міжнародного приватного права розглядаються як такі, що мають міжнародний характер, оскільки міжнародне приватне право, на думку автора, виходить за рамки колізійного права. Особливістю принципів міжнародного приватного права є те, що вони можуть закріплюватися в нормативно-правових актах публічного характеру. Тісний зв'язок міжнародного публічного і міжнародного приватного права зумовлений тим, що в міжнародному приватному праві мова іде хоч і не про міждержавні, але про такі відносини, які випливають із міжнародного життя. Тому основні засади міжнародного публічного права мають керівне значення і для міжнародного приватного права.

Оскільки міжнародне приватне право є частиною внутрідержавного права, розумно припускається, що властиві правовій абстракції «принципи», специфічні особливості в рамках національно-правових підходів мають бути притаманні рівною мірою і принципам міжнародного приватного права. Логічно, що принципи міжнародного приватного права є принципами приватного права, з характерним для них приватним, егоїстичним інтересом їх сторін. Тому справедливість, добросовісність та розумність, незловживання цивільним правом є найважливішими принципами сфери приватного права.

Принципам міжнародного приватного права притаманна термінологічна особливість, зокрема те, що в міжнародному публічному та внутрішньому приватному праві іменується «принципи», у міжнародному приватному праві переважно називається «засади», «основні засади», «основні поняття», «основні категорії», «основні начала», «начала», «колізійні принципи».

Проблема міжнародної ввічливості та взаємодія національних правових систем досліджуються як генетична основа системи принципів міжнародного приватного права. Здійснюється авторська спроба систематизувати принципи міжнародного приватного права.