Автор статті досліджує зміст поняття «право на охорону здоров’я» та демонструє широкий підхід до розуміння категорії охорони здоров’я через традиційне для теорії права співвідношення категорій «охорона» та «захист». Автор також зазначає, що охорона здоров’я не лежить у площині індивідуальних відносин між особою та медичним закладом, а скоріше — у площині державного регулювання медицини. Актуальність теми охорони здоров’я для правової науки пояснюється проголошенням цього права на конституційному рівні. Відтак, особливої уваги заслуговує як систематизація законодавства про охорону здоров’я, так і його реалізація. В контексті антропоцентризму «здоров’я» як багатогранна категорія визнається однією із найважливіших у суспільному житті. Проблема реалізації особистих немайнових прав людини, незважаючи на їх конституційно-правове закріплення, потребує суттєвої уваги і прийняття суворих рішень.