Компенсація збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією проти України, є невід’ємною частиною воєнних репарацій. Завдяки активному розвитку концепції воєнних репарацій після Другої світової війни, обов’язок надавати такі репарації був перенесений з площини суто міждержавних відносин у набагато ширшу сферу відповідальності держави за міжнародно-протиправні діяння перед постраждалими особами та організаціями та зобов’язань нести негативні юридичні наслідки у разі грубих порушень прав людини. Сьогодні зобов’язання здійснювати репарації, пов’язані з війною, згідно з міжнародним правом зумовлені: 1) порушенням jus ad bellum, а саме незаконним застосуванням сили в міжнародних відносинах; 2) порушенням міжнародного гуманітарного права – порушенням jus in bello; 3) серйозними порушеннями міжнародного права прав людини у збройних конфліктах. Право на засоби правового захисту та репарації для жертв таких порушень наразі закріплене в ключових міжнародних документах універсального та регіонального характеру. Орієнтоване на права людини бачення загального міжнародного права, а також підхід до прав людини, що базується на потребах постраждалих (“потребовий” підхід), були глибоко проаналізовані та яскраво викладені проф. П. Рабіновичем, що в контексті тематики цього дослідження має надзвичайну академічну та праксеологічну цінність. Роки повномасштабної агресії Російської Федерації проти України, поряд із іншими сучасними воєнними конфліктами, стали викликом для ефективного застосування вищезгаданих принципів і норм міжнародного права та функціонування міжнародного правового порядку, утвердженого після Другої світової війни, як такого. Нагадуючи про зобов’язання всіх держав підтримувати міжнародний мир, заснований на свободі, рівності, справедливості та повазі до прав людини, Генеральна Асамблея ООН Резолюцією A/RES/ES-11/5 проклала шлях до створення міжнародного компенсаційного механізму за шкоду, завдану агресією Російської Федерації проти України, та заснування міжнародного Реєстру збитків для України як його першого важливого етапу. Докладний аналіз вказаної Резолюції ГА ООН представлений проф. С. Рабіновичем у Юридичному журналі “Право України” (2024, № 8). Ця стаття має на меті визначити ключові особливості Реєстру збитків для України як першого компонента майбутнього міжнародного компенсаційного механізму з урахуванням характеристик сучасних інструментів розгляду масових заяв, а також розкрити суттєві елементи та принципи підходу, орієнтованого на постраждалих, у функціонуванні Реєстру через призму прав людини. Будучи унікальним міжнародним інструментом ad hoc, Реєстр орієнтується на ключові принципи механізмів розгляду масових заяв, пов’язаних із війною. До таких механізмів належать трибунали, компенсаційні комісії та інші інституції, створені для вирішення спорів між великою кількістю сторін, які постраждали внаслідок збройних конфліктів або інших значних міжнародних подій насильницького характеру. Це неупереджені, незалежні обов’язкові інструменти, засновані міжнародними угодами. Реєстр був створений розширеною частковою угодою в межах інституційної рамки Ради Європи, що утверджує його міжнародну легітимність та повноваження. Роль Реєстру полягає в оцінці та визначенні прийнятності заяв та їх включення до Реєстру для цілей майбутнього розгляду по суті та вирішення питання про присудження й розмір компенсації Комісією з розгляду заяв, яку ще належить створити. Враховуючи, що жертви серйозних порушень прав людини можуть мати дуже обмежений доступ до доказів, механізми масових заяв застосовують м’якші (“послаблені”) стандарти доказування для встановлення фактів на основі тесту “правдоподібності”. З урахуванням такого підходу Реєстр застосовує стандарт prima facie для перевірки доказів та інформації під час ухвалення рішення про прийнятність. Визначальною особливістю Реєстру збитків для України як першого компонента майбутнього міжнародного компенсаційного механізму є підхід, орієнтований на постраждалих. Підхід, що орієнтується на потреби та інтереси постраждалих осіб, ґрунтується на принципах репарацій, закладених міжнародним правом прав людини (зокрема, принцип належного визнання статусу постраждалої особи; процесуальний принцип ефективної участі постраждалих та врахування судовими та адміністративними процесами їх потреб; належний розгляд ситуації постраждалих у кожному конкретному випадку, в широкій перспективі – також принципи пропорційності та недискримінації). Враховуючи так звані Ризькі принципи, підхід, орієнтований на постраждалих, у діяльності Реєстру підкреслює важливість визнання та задоволення потреб і прав постраждалих внаслідок російської агресії проти України, та забезпечує їх активну участь у процесі подання заяв. Він спирається й розкриває себе через базові принципи, такі як інклюзивність, участь, безпека та доступність. Підхід, орієнтований на постраждалих, разом із широкою перспективою, що ґрунтується на правах людини, є основою кожного елемента діяльності Реєстру на шляху до відновлення справедливості.

Bibliography

Authored dooks

1. Brilmayer L, Giorgetti C, Charlton L, International Claims Commissions: Righting Wrongs

after Conflict (Edward Elgar Publishing 2017).

2. Matheson M J, International Civil Tribunals and Armed Conflict (Martinus Nijhoff, 2012)

Edited books

3. Research Handbook on International Claims Commissions (C Giorgetti, P W Pearsall, H Ruiz-

Fabri (eds), Edward Elgar Publishing 2023).

4. Naukovi komentari do rezoliutsii Heneralnoi Asamblei OON z pytan protydii zbroinii ahresii

Rosiiskoi Federatsii proty Ukrainy (Pratsi Laboratorii prav liudyny imeni akademika Petra

Rabinovycha NDI derzhavnoho budivnytstva ta mistsevoho samovriaduvannia Natsionalnoi

akademii pravovykh nauk Ukrainy. P. Rabinovych (hol. red.) Seriia II. Komentari

zakonodavstva. Vypusk 13, 2024) (in Ukrainian).

Journal articles

5. Amezcua-Noriega O, ‘Reparation Principles under International Law and their Possible

Application by the International Criminal Court: Some Reflections’ Briefing Paper No. 1

(Reparations Unit, University of Essex, 2011) 6.

r26681.pdf> (accessed 01.06.2025).

6. Rosenberg D, ‘The Causal Connection in Mass Exposure Cases: A “Public Law” Vision of the

Tort System’ [1984] 97 Harvard Law Review 849–929.

7. Rabinovych P, ‘Liudianist: mizhnarodni standarty pravovoho zakhystu (do 65-richchia

zavershennia Niurnberzkoho protsesu)’ [2011] 10 Pravo Ukrainy 349–357 (in Ukrainian).

8. Rabinovych P, Derzhypilska A, ‘Rozvytok idei profesora H. Lauterpakhta shchodo

vidpovidalnosti za vchynennia zlochyniv proty liudianosti u suchasnomu mizhnarodnomu

kryminalnomu pravi (do 75-richchia peremohy nad natsystskym rezhymom u Druhii

svitovii viini)’ [2020] 8 Pravo Ukrainy 212–222 (in Ukrainian). 9. Rabinovych P, ‘Universalni standarty liudianosti yak kontseptualni zasady

antropotsentrychnoho pravorozuminnia’ [2021] 1 Pravo Ukrainy 76–87 (in Ukrainian).

10. Rabinovych P, Nakonechna A, ‘Potrebovyi pidkhid u doslidzhenni pravovykh yavyshch:

vitchyznianyi ta inozemnyi dosvidy’ [2022] 74 Visnyk Lvivskoho universytetu. Ser.

yurydychna 23–30 (in Ukrainian).

11. Rabinovych S, ‘Naukovyi komentar do Rezoliutsii Heneralnoi Asamblei OON ES-11/5

“Spryiannia pravovomu zakhystu ta zabezpechennia vidshkoduvannia shkody u zviazku z

ahresiieiu proty Ukrainy”, ukhvalenoi 14 lystopada 2022 r.’ [2024] 8 Pravo Ukrainy 24–30

(in Ukrainian).

Encyclopaedias

12. Holtzmann H M, ‘Mass Claims’ (Oxford Public International Law, Max Planck

Encyclopedias of International Law, 2008)

law:epil/9780199231690/law-9780199231690-e1891> (accessed 01.06.2025).

13. Sullo P, Wyatt J, ‘War Reparations’ (Max Planck Encyclopedias of International Law, 2015)

2?rskey=DkhBO9&result=1&prd=OPIL> (accessed 01.06.2025).

Websites

14. Moffet L, Reparations for War in Ukraine: A Harm-Based Approach (OpinioJutis, 12.07.24)

(accessed 01.06.2025).

15. Board Meets with the Register’s Civil Society Coordination Platform in Kyiv to Strengthen

Support for Victims, 20 March 2025, Kyiv

s-civil-society-coordination-platform-in-kyiv-to-strengthen-support-for-victims>

(accessed 01.06.2025).

16. Register’s Claims Data Unaffected by Recent Cyberattack in Ukraine (20.12.2024)

rd4u.coe.int/en/-/register-s-claims-data-unaffected-by-recent-cyberattack-in-ukraine >

(accessed 01.06.2025).

17. Together for Justice: Register of Damage for Ukraine Launches Coordination Platform to

Strengthen Civil Society Cooperation, 1 November 2024

justice-register-of-damage-for-ukraine-launches-coordination-platform-to-strengthencivil-

society-cooperation > (accessed 01.06.2025).

18. Victim-Centred Approach. The Register of Damage for Ukraine

victim-centred-approach> (accessed 01.06.2025).